Ігор Гусаков Чи можливий виток нової «холодної війни» у ХХІ столітті?

Сьогодні дедалі частіше можна почути розмірковування щодо появи паростків нової «холодної війни». До таких припущень наштовхує емоційний клімат відносин на міжнародній арені між США, Євросоюзом з одного боку і Росією, внаслідок чого спостерігається  різке погіршення взаємин після того, як Москва анексувала Крим та прикладає зусиль до реалізації так званої «Новоросії» на Донбасі.

Та наскільки справедливі сьогодні припущення про те, що сторони повертаються до «холодної війни»?

«Холодна війна» визначалася ідеологічним протистоянням між комуністичною та капіталістичною, автократичною і демократичною системами. Також вона визначалася традиційним геополітичним суперництвом за провідне становище як у військово-промисловому центрі світу, так і в країнах, що розвиваються.

За роки, що минули з моменту розпаду Радянського Союзу, спогади про «холодну війну» дедалі тьмяніли. Однак тепер, після того, як російський президент Володимир Путін анексував Кримський півострів, не вщухають розмови про початок нової «холодної війни».

Так, у Брюсселі 26 березня 2014 р. під час виступу президент США Барак Обама спростував припущення про появу нової «холодної війни»:  «Ми не вступаємо в нову «холодну війну». Адже Росія, на відміну від Радянського Союзу, не очолює блок держав, не представляє глобальну ідеологію». 
Президент США також назвав Росію «регіональною державою, що загрожує деяким своїм найближчим сусідам не з-за своєї сили, а з-за слабкості» [1].

Разом з тим, існує достатньо свідчень,  що ми вже перебуваємо в стані нової «холодної війни». На це вказує те, що деякі ключові характеристики відносин СРСР із Заходом того періоду спостерігаються і зараз у відносинах між Росією і Заходом. Те двозначне уявлення про Росію, що існувало в США і Європі протягом останніх 20 років (що вона не друг і не ворог – див. розмірковування професора Колумбійського університету Роберта Левголда [1]),  і приблизно таке ж уявлення в Росії про Захід зникло. Зараз ми бачимо, як кожна зі сторін не тільки бачить в іншій супротивника, а й заявляє про це у виступах, які ми чуємо від державних лідерів та політичних експертів у ЗМІ.

Типовим у цьому контексті видається міркування берлінського історика Східної Європи Яна Клааса Берендса, подане у книзі відомого німецького журналіста Б. Райтшустера  «Путінократія. Людина влади та її система»: «Від часу перебудови європейська політика виходила і виходить з того, що пострадянські держави перебувають на шляху зближення і переплетення з Заходом. Це був (і є) привабливий, дуже зручний погляд. Але він спотворений. Горбачов і його соратники з’явилися історичним винятком. Сьогодні саме час, щоб Берлін і Брюссель поставився до Росії як до країни, яка виступає проти нас, а не як до країни, якою ми хотіли б її бачити» [2, 342-343].

Не менш красномовні оцінки з російського боку. Скажімо близький до Кремля політолог Сергій Марков вказує: «Захід хоче ліквідувати державу Росія як таку, домагаючись, щоб країна погодилася на його диктат і капітулювала, але цього не буде» [6].

«Холодна війна» має дві важливі характеристики:

·        Одна з них полягає в тому, що боротьба ведеться між двома абсолютно протилежними політичними, соціальними та економічними системами. Іншими словами, це схоже на боротьбу тоталітарної однопартійної системи, в основі якої лежить економіка, заснована на загальнодержавній власності проти універсальної демократичної системи, заснованої на приватній власності і вільній конкуренції.

·        Інша характеристика полягає в тому, що між двома протиборчими системами (країнами) ідеологічне суперництво, збігається з прагненням кожної із сторін панувати на світовій арені.

 З двох наведених характерних рис «холодної війни» ми сьогодні стикаємося тільки з однією - протистоянням двох світових центрів впливу: євроатлантичного простору на чолі зі США та євразійської цивілізаційної моделі, яку формує Росія. Водночас не настільки вираженим видається ідеологічний компонент цього протистояння.

Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин спонукали одного з найбільш авторитетних американських аналітиків, які займаються вивченням Радянського Союзу та сучасної Росії, Стівена Коена опублікувати в журналі The Nation резонансну статтю «Нова холодна війна і потреба в патріотичній єресі». Він вказує, що «з часів Карбскої кризи 1962 року відносини між США і Росією не доходили до такої міри протистояння... і вже не можна виключати війни між військами НАТО, очолюваними США, і російською армією. Зараз обстановка набагато більш небезпечна, ніж тоді» [3] .

У російському політикумі дедалі частіше лунають схожі оцінки. Так, у Держдумі вважають, що в ситуації навколо України спостерігається фронтальне зіткнення інтересів США і Росії. Зокрема,  відносини між США і РФ назвали «другим виданням «холодної війни» [4].  Конфлікт між США і Росією назрівав давно, а в Україні різко зіткнулися інтереси цих двох країн. Про це заявив глава міжнародного комітету Держдуми Олексій Пушков [4]. Не будемо аналізувати наведені тут кремлівські акценти в оцінці першопричин загострення ситуації в Україні. Адже пошук американського сліду в інспірації української кризи є однією з ключових тез, що на ній постулює офіційна Москва. Проте важливий сам факт – взаємини зі США через українське питання Кремль трактує крізь призму координат «холодної війни».

Резонансна резолюція американського конгресу на підтримку України № 758 додає аргументів на користь висновку про ґенезу нової «холодної війни».

Адже відповідно до законопроекту, США, Європа і їх союзники повинні «надавати агресивний тиск на Росію і Володимира Путіна, поки російський президент не почне вести себе по-іншому» [5]. Вказаний нормативно-правовий акт вписується в контекст тенденцій розвитку політико-дипломатичних процесів сьогодення, яке, на мою думку, якраз і вказує на початок нової «холодної війни». І сьогодні Україна, на превеликий жаль, надто потерпає від таких політичних перепитій.

1.     США-Россия: новая «холодная война»? // http://www.golos-ameriki.ru/content/new-cold-war/1894864.html

2.     Райтшустер Б. Путінократія. Людина влади та її система / [пер з нім.]. – Харків: Віват, 2015.

3.     Новая холодная война между США и ЕС, с одной стороны, и Россией, с другой, может перерасти в горячую // http://inosmi.ru/world/20140906/222821221.html

4.     В Госдуме заявили о новой "холодной войне" между США и Россией
// http://ru.tsn.ua/svit/v-gosdume-zayavili-o-novoy-holodnoy-voyne-mezhdu-ssha-i-rossiey-400102.html

5.     США объявили новую холодную войну России // http://tengrinews.kz/world_news/ssha-obyyavili-novuyu-holodnuyu-voynu-rossii---ekspert-266424/

6.     Марков: Президент напомнил, что Запад ведет против России войну на уничтожение // http://www.vz.ru/news/2014/12/18/721188.html

7.     Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Стара історія на новий лад. – Київ, 2011.