За нашу і вашу свободу! Впродовж історії українських визвольних змагань це гасло було одним із ключових. І сьогодні, у контексті білоруського народного спротиву диктатурі воно знову актуальне. Події у сусідній державі (незалежно від їх розв'язки) свідчать, що прагнення до свободи, прагнення жити гідно і без примусу таки важливіше за ілюзорну стабільність, поєднану з узалежненням людей від волі системи (а в конкретному випадку - волі однієї особи). Білоруський спротив - не тотожне відображення відповідних проявів українського народного здвигу, що мали місце в сучасній чи трохи давнішій історії. Не настільки, як в Україні, виражений національний компонент опору, не відчутно акцентується на тезах про потребу обрати європейський, а не проросійський вектор розвитку. Дається взнаки відсутність структурованої опозиції та впізнаваних (зокрема медійно) лідерів спротиву. А ще - початкова стадія формування громадянського суспільства в Білорусі (яке в Україні уже +/- функціонує). Але, питання зараз не у цих очевидних порівняннях і пошуку паралелей. Важливо розуміти, що диктатура, яка пригнічує ключове - людську гідність, навіть, якщо вона вбрана в обгортку ґлянцевих асфальтів і справно працюючих нічних ліхтарів, це - шлях у провалля. А свобода - це не обов'язково успіх, це не обов'язково без помилок чи прорахунків. Але це шанс. Шанс обрати, зокрема, європейські цінності, демократію, відкрите суспільство. А для України це - можливість (підкреслю, - можливість, а не стовідсоткова вірогідність) отримати в перспективі в особі Білорусі надійного партнера і союзника, що як і ми, все таки, обрав не "русскій мір", а демократичне європейське майбуття. А зараз, у ці непрості дні, підтримаймо цей шанс для білорусів хоча б морально.
Жыве Беларусь!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар