30 вересня
2016 р. в Україні набули чинності конституційні зміни, які вносять суттєві
новації у діяльність та функціонування судової системи, органів прокуратури та
адвокатури.
Зміни зокрема
стосуються порядку утворення судів та призначення суддів на посаду. Відтепер суд
утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого
вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою
радою правосуддя. Призначення на посаду
судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в
порядку, встановленому законом. Призначення на посаду судді
здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до
конституційних норм на посаду судді може бути
призначений громадянин України, не
молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу
юридичну освіту і стаж професійної
діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним,
доброчесним та володіє державною мовою.
Як і до цього часу, суддя обійматиме посаду безстроково. Проте чіткіше
прописані підстави для звільнення судді:
1)
неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я;
3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи
систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або
виявило його невідповідність займаній посаді;
5) незгода на переведення до іншого суду у разі
ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;
3) набрання законної сили рішенням суду про визнання
судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або
обмежено дієздатним;
Від тепер не
парламент, а новостворений орган – Вища рада
правосуддя – розглядатиме питання про згоду на притягнення судді до відповідальності.
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під
вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або
відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене
ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Основний Закон
фіксує повноваження Вищої ради
правосуддя. Вона зокрема:
1) вносить подання про
призначення судді на посаду;
3) розглядає скарги на рішення відповідного органу про
притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
Не зазнали
змін конституційні норми про те, що найвищим органом у системі судоустрою
України є Верховний Суд, а також те, що суд
ухвалює рішення іменем України.
Відповідно до
нових реалій виписані повноваження та функції прокуратури, а також порядок
призначення та звільнення Генерального прокурора України. Наголошується, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим
розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час
кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і
розшуковими діями органів правопорядку;
Прокуратуру в Україні очолює
Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою
Верховної Ради України Президент України. Строк повноважень
Генерального прокурора становить шість
років. Одна й та ж особа не може
обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
Уперше в тілі Конституції
знайшли своє вираження функції адвокатури. Вона діє для надання професійної правничої допомоги в Україні. Відповідно
до Основного Закону, незалежність
адвокатури гарантується. Варто звернути увагу на нову конституційну
норму, за якою виключно адвокат здійснює
представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального
обвинувачення.
Джерела:
1.
Конституція України
// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page