середа, 15 липня 2015 р.

Ігор Гусаков Релігієзнавча шпаргалка

Класифікація релігій
Загальноприйнятим вважається поділ релігій на монотеїстичні (віра в одного Бога) та політеїстичні (віра в багатьох богів).
Монотеїстичні релігії: християнство, іслам, іудаїзм.
Політеїстичні релігії: всі інші релігії історичного минулого та сучасності (скажімо, релігії давньої Греції, давнього Риму, буддизм, синтоїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм тощо).
Залежно від того, чи конкретну релігію сповідують у багатьох регіонах світу, чи релігійне вчення є відповіддю на духовні запити лише окремо взятого етносу, релігії поділяються на світові і національні.
Світові релігії: християнство, іслам, буддизм.
Національні релігії: усі інші релігії історичного минулого та сучасності.
Переважна більшість релігій у світі є політеїстичними  та національними, водночас більшість віруючих сповідують монотеїстичні та світові релігії.

Засновники окремих релігій
Християнство: Господь Бог Ісус Христос;
Іслам: пророк Магомет (Мухаммед);
Іудаїзм: пророк Мойсей;
Буддизм: Сіддхартха Гаутама Будда;
Конфуціанство: філософ Конфуцій;
Даосизм: філософ Лао Цзи.

Сакральні книги окремих релігій
Християнство: Біблія;
Іслам: Коран, Сунна (тлумачна книга Корану для мусульман-сунітів);
Іудаїзм: Тора (П’ятикнижжя Мойсея – найсвященніша книга євреїв), Танах (тотожне поняттю Старий Завіт), Талмуд (зібрання творів іудейських богословів, у яких тлумачаться закони Тори);
Індуїзм:  Веди (священні тексти індуїзму), Упанішади (зібрання філософських творів) тощо.

Гілки окремих релігій
Християнство
А) Католицизм.  Західна гілка християнства, що існує з  моменту церковного розколу 1054 р. Це єдина спільнота як в духовному сенсі, так і в адміністративному плані (має єдиного главу – Папу Римського та центральні керівні органи церкви, що розташовані у Ватикані). Головне богослужіння у католицизмі – меса. Протягом тривалого часу богослужіння здійснювалося латинською мовою. Сьогодні поряд з месами латинською мовою, допустимо ведення богослужіння також національними мовами.
Б) Православ’я. Східна гілка християнства, що існує з  моменту церковного розколу 1054 р. Це єдина спільнота в духовному сенсі. Водночас православ’я не має єдиного церковного глави та спільного адміністративного центру. Сьогодні православна спільнота – це 15 автокефальних  церков, що управляються патріархами або митрополитами. Головне богослужіння у православ’ї  - літургія. Служба Божа у православ’ї здійснюється національними мовами, на слов’янських територіях є богослужіння й церковнослов’янською.
В) Протестантизм. Виник у результаті процесів Реформації у Європі (XVI ст.), породжених через незадоволення станом справ у  церкві та суспільстві. Особливу критику викликали наявність у церкви великих землеволодінь, продаж індульгенцій (прописаних на папері «відпущень гріхів»), непоступливість церкви щодо ведення богослужінь національними мовами. Відправний пункт протестантизму: виступ Мартіна Лютера із вимогами церковних реформ у 1517 р. Сьогодні протестантизм є узагальнюючим терміном, оскільки до нього відносяться багато церков і релігійних організацій, у діяльності яких простежуються близькі ознаки. Такими ознаками стали відмова від характерного для католицизму чи православ’я обряду богослужіння, невизнання авторитету Святого Передання  (канонів, літургійних текстів, творів Отців Церкви, житія святих, а також церковних обрядів), акцент на поглибленому вивченні Святого Письма. Протестантизм не є єдиною спільнотою ні в духовному, ні в адміністративному плані. До протестантських церков і релігійних організацій зокрема належать лютерани, кальвіністи, пуритани, пресвітеріани,  баптисти, євангелісти, адвентисти, методисти та багато новітніх рухів.
Іслам: сунізм та шиїзм. Це основні гілки  ісламу, що виникли в результаті суспільних процесів  в ісламському середовищі після смерті пророка Магомета (VII ст.) 

 Секти
Сектирелігійні об'єднання, які вченням і обрядами відрізняються від традиційних релігійно-церковних організацій. Секти, що виникли у християнському середовищі, – це релігійні групи, що відокремилися від основного напрямку християнства (тобто від традиційного католицизму, православ'я та протестантизму). Через відносно недавній час появи більшості існуючих сьогодні сект (XIX – XXI ст.) їх ще прийнято називати неорелігіями. Існують підстави говорити про деструктивну роль сектантства у суспільстві. Секти відкидають або спотворюють біблійні істини, пробуючи підмінити їх власним вченням. Сама по собі ця обставина ставить сектантство поза межі християнства. Іншою ключовою ознакою діяльності сект є використання технологій маніпуляції людською свідомістю. У результаті цієї маніпуляції послідовники сектантських вчень серед іншого розривають традиційні соціальні зв’язки (припиняють спілкуватися з рідними, близькими, друзями); віддають усі свої матеріальні цінності лідерам секти; в окремих випадках навіть вдаються до самогубства, вірячи в ефемерне «спасіння». Крайніми проявом деструктивізму сект є тероризм, до якого вдаються окремі неорелігії. Прикладом цього може бути хімічна атака у Японії, здійснена послідовниками секти Аун Сінрікьо, що мала наслідком людські жертви.

Символи окремих релігій
Християнство: хрест, риба.
Іслам: півмісяць, зелений колір.
Іудаїзм: зірка Давида (шестикутна), мінора (семисвічник).


Далі буде.