четвер, 27 жовтня 2016 р.

Ігор Гусаков Конституційні аспекти організації державної влади та місцевого самоврядування: тести до уроків правознавства

Пропоновані тестові завдання до Теми 3 «Особливості організації державної влади та місцевого самоврядування в Україні» Частини третьої «Основи публічного права України» Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство. 10 клас. Рівень стандарту / Академічний рівень» сприятимуть вмінню учнів:
·         пояснювати загальні засади організації державної влади, визначені Конституцією України; конституційний статус Верховної Ради України, її організаційну структуру та компетенцію;
·         визначати місце Президента України в системі державних органів та розкриває зміст його повноважень;
·         описувати статус і повноваження Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади; судову систему України;
·         характеризувати референдум та вибори; місцеве  самоврядування в Україні;
·         називати види та завдання правоохоронних органів.
 Тести складені на основі змісту Конституції України.
Ключами до  відповідей є конкретні статті Основного Закону, номери яких вказані після кожного з завдань.
Успіхів!














четвер, 13 жовтня 2016 р.

Ігор Гусаков Міжнародні стандарти у галузі прав людини

До Теми 2 (Права, свободи та обов’язки людини і громадян) Частини третьої (Основи публічного права України)  Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Правознавство. 10 клас. Рівень стандарту / Академічний рівень», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826.
Проблематика захисту прав людини поступово окреслилась як один із ключових пріоритетів міжнародної спільноти.  В результаті на теперішній час маємо цілу гамму міжнародно-правових документів (декларацій, хартій, конвенцій), що ними регламентуються різноманітні аспекти захисту людських прав. Узагальнюючим терміном для їх означення стало поняття – міжнародні  стандарти в галузі прав людини. Їх кількісний вимір: близько 300 документів.
Міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини є різними за своєю суттю та змістом. За дією в просторі виокремлюють універсальні (їх дія поширюється на увесь світ) і регіональні (діють у певному регіоні земної кулі) стандарти.
    До універсальних відносяться, зокрема, Загальна Декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.) і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.).
До регіональних – європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Американська конвенція про права людини (1969 р.), Африканська хартія прав людини і народів (1981 р.). Як правило, регіональні стандарти відзначаються більш докладним змістом. Їх специфікою виступає, зокрема, та обставина, що ними регламентується порядок захисту прав людини у випадку їх порушення з боку держави. Скажімо, суттєвим гарантуючим чинником додержання прав і свобод людини у державах Європи виступає Європейський Суд з прав людини, предметом розгляду якого є   позови людей, які потерпіли від свавілля влади, до конкретної країни.
      Залежно від дії за колом осіб вирізняють загальні (стосуються прав усіх людей) і спеціальні (стосуються прав окремих категорій населення) стандарти. Скажімо, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права і європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод відносимо до загальних стандартів. А, в свою чергу, Конвенція про права дитини (1989 р.), Конвенція про статус біженців (1954 р.), Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв подібних до рабства (1956 р.) виступають характерними прикладами спеціальних стандартів. Спеціальні міжнародно-правові стандарти регулюють статус осіб, об’єктивно найуразливіших, незахищених: дітей, жінок, біженців, національних меншин.
Міжнародні стандарти прав і свобод людини виконують наступні функції:
1) визначення переліку прав і свобод людини, які в обов’язковому порядку повинні бути визнані державами-учасницями тієї чи іншої конвенції;
2) формулювання змісту прав і свобод, що повинні одержати втілення в конституціях і законах держав-учасниць конвенції. Для прикладу, Міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права роз՚яснює сутність поняття достатнього життєвого рівня. Це поняття включає достатнє харчування, одяг і житло для людини та її родини;
3) встановлення зобов’язань держав щодо забезпечення реалізації проголошуваних прав і свобод. Наприклад, приєднавшись до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Україна була зобов’язана скасувати смертну кару як вид кримінального покарання;
4) фіксація обмежень і заборон, пов’язаних з реалізацією прав і свобод людини. Наприклад, Міжнародний Пакт про громадянські та політичні права забороняє пропаганду війни, насильства, національної, расової, релігійної ворожнечі.
       Україна є учасницею основних міжнародних конвенцій у галузі прав людини. З їх урахуванням створювалася Конституція України та продовжує формуватися і розвиватися правове поле нашої держави. 
Джерела
  1.    Загальна Декларація прав людини // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015
  2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_043
  3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_042
  4. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004
  5. Конвенція про права дитини // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021
  6. Конвенція про статус біженців // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011/page
  7. Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв подібних до рабства // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_160
  8. Американська конвенція про права людини // http://constituanta.blogspot.com/2011/02/1969.html
  9. Африканська хартія прав людини і народів // http://hrlibrary.umn.edu/russian/instree/Rz1afchar.html

четвер, 6 жовтня 2016 р.

Ігор Гусаков Документи, що посвідчують громадянство України: законодавчі новації

1 жовтня 2016 р. набув чинності Закон України №1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України», який забезпечує перехід на біометричні паспорти.
Цей закон, зокрема, передбачає: - чітке розмежування видів документів з імплантованим безконтактним електронним носієм та без нього; - впровадження обов'язку оформлення паспорта громадянина України після досягнення 14-річного віку; - запровадження посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, якій надано додатковий захист; - запровадження карти трудового мігранта як документа, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства, які мають намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні, та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно з цим законом, тепер для оформлення закордонного паспорта, дипломатичного, службового та низки інших документів будуть використовуватися відцифровані відбитки пальців рук. Водночас для оформлення паспорта громадянина України вносити відцифровані відбитки пальців рук будуть лише за згоди особи. Паспорт оформлюватимуть на 4 роки особам, які не досягли 18 років, решті – на 10 років.
Нові паспорти громадян України будуть мати вигляд пластикової картки 54 х 85,6 мм, виготовленої з багатошарового полімерного матеріалу (полікарбонату). Вони міститимуть текст українською та англійською мовами. У них не робитимуть відмітки про реєстрацію шлюбу та його розірвання, проте кожному з подружжя видаватимуть свідоцтво про шлюб. Важлива деталь - у паспорт громадянина України, який досяг 18-річного віку, буде вбудовано безконтактний електронний носій, до якого вноситимуть засоби електронного цифрового підпису.
Також закон визначає порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном. Закон також надає кожному українцю право мати не більш ніж два закордонні паспорти. Серед іншого, документ визначає перелік документів, що надають право громадянину України на виїзд з України та в'їзд в Україну. Такими документами відтепер є: - паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт); - дипломатичний паспорт України; - службовий паспорт України; - посвідчення особи моряка; - посвідчення члена екіпажу; - посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Зазначимо, також відтепер неможливо продовжити термін дії закордонного паспорта. У разі закінчення терміну дії закордонного паспорта слід оформити новий паспортний документ. У разі необхідності термінового виїзду до України генконсульство може оформити посвідчення особи на повернення в Україну. Водночас закордонні паспорти, термін дії яких продовжено, залишатимуться дійсними на термін, на який їх було продовжено.
Джерела:
1.      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1474-19

вівторок, 4 жовтня 2016 р.

Ігор Гусаков Відбувся 9-й Екуменічний соціальний тиждень

   З 28 вересня по 2 жовтня 2016 р. уже вдев’яте, традиційно для Львова, відбувався Екуменічний соціальний тиждень. В рамках цьогорічного суспільного форуму, організованого Інститутом екуменічних студій Українського католицького університету за підтримки Львівської міської ради, Львівської обласної ради та адміністрації, Національного університету «Львівська політехніка», представники різних конфесій, релігійних організацій, освіти, влади, бізнесу, громадського сектору, ЗМІ зібралися задля ділення досвідом та напрацювання шляхів вирішення низки соціальних проблем, центральною з яких стала тематика міграції. На сьогодні означена проблематика набула особливої актуальності як в українському, так і у світовому вимірі.
   Драматичні події на Сході України змусили чималий сегмент наших співгромадян шукати кращої долі на інших теренах держави. Це у свою чергу поставило перед суспільством багато викликів. Одним із ключових серед них стала потреба формувати серед людей вміння сприймати «іншого» (в культурному, мовному, релігійному сенсі тощо) крізь призму розуміння і толерантності. 
   Обговоренню різних аспектів міграції були, зокрема, присвячені конференція «Міграція: виклик для України», круглий стіл «Роль Церкви у роботі із вимушеними переселенцями», що відбулися 28 вересня 2016 р. у великій сесійній залі Львівської міської ради. 
Цікавою і актуальною видалася також екуменічна тематика пленарного засідання «Шляхи примирення Київської Церкви» 29 вересня 2016 р.