середа, 16 грудня 2015 р.

Ігор Гусаков Про семінар учителів християнської етики "Формування християнських цінностей у родині"

      15 грудня 2015 р. на базі Інституту екуменічних студій УКУ відбувся семінар для вчителів християнської етики "Формування християнських цінностей у родині". Докладніше про його перебіг дивіться тут .

четвер, 10 грудня 2015 р.

Ігор Гусаков Міжнародний тероризм як моральна загроза

      На сучасному етапі історичного розвитку особливої гостроти набула проблема боротьби з таким явищем як тероризм. Тероризм як суспільно небезпечна дільність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства, відомий людству здавна. Історія сповнена численних прикладів застосування терору як засобу вирішення суспільно-політичних конфліктів. Проте досьогодні (властиво йдеться про рубіж XX-XXI ст.ст.) ключовою спільною ознакою проявів тероризму була їх індивідуальна спрямованість проти конкретних носіїв політичної влади, осіб, які, на думку ініціаторів терору, стоять на заваді прагнень і устремлінь конкретних суспільних верств: націй, класів тощо. В історії таке явище прийнято називати індивідуальним терором. Хрестоматійними прикладами індивідуального терору серед іншого стали вбивство диктатора Юлія Цезаря прихильниками збереження республіканського ладу в Римі (І ст. до н.е.), атентати на президентів США Авраама Лінкольна (XIX ст.) та Джона Кенеді (ХХ ст.), діяльність народовольців у Російській імперії (ХІХ ст.), замахи на американського громадського діяча Мартіна Лютера Кінга та прем'єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна (ХХ ст.).
      11 вересня 2001 року відкрило нову сторінку в історії тероризму. Криваві атаки на Нью-Йорк і Вашингтон та загибель у результаті цих терактів декількох тисяч осіб засвідчили еволюцію цілей терору. Метою терористів стало не усунення конкретного державного діяча, а знищення якомога більшої кількості людей. Інша ознака нового тероризму продемонстрована в ході атак на вежі-близнюки та Пентагон, - його глобалізація та інтернаціоналізація. Адже за згаданим масштабним терактом стояла Аль-Каїда - міжнародна ісламістська терористична організація, членами якої є вихідці з багатьох країн. Інфраструктура Аль-Каїди (тренувальні бази, табори арсенали озброєнь, людські ресурси) зосереджені не в окремо взятій країні, а в різних куточках світу. А відтак виникли підстави кваліфікувати згаданий напад як прояв міжнародного тероризму.
      Американська драма, на жаль, стала першою ластівкою у цілій низці руйнівних атак міжнародного тероризму. Одним із найдраматичніших епізодів стали нещодавні напади в Парижі (2015 р.). Згадане захоплення і знищення заручників у французькій столиці, здійснене бойовиками "Ісламської держави", забрало більше сотні людських життів.
      У чому полягає особлива небезпека міжнародного тероризму? У його глобальній меті: підірвати основи світоустрою, знівелювати систему міжнародного права, знищити існуючі кордони, повністю перекроїти політичну карту світу. Інтернет переповнений відповідними заявами ватажків і активістів сучасних терористичних  організацій (свідомо не наводжу їх задля уникнення додаткової реклами та популяризації). Як інструмент досягнення цієї мети використовується стратегія тотального насильства. Через знищення якомога більшої кількості людей (не важливо, багатих чи бідних, успішних, чи тих, хто успіху не досягли, владоможців чи обивателів) у світ запускається своєрідний "вірус" тотального жаху, що на погляд ініціаторів сучасного терору, має, сіючи відчуття страху і небезпеки, паралізувати волю людей, існуючих міжнародних та національних суспільних інституцій і тим самим підірвати сучасний світовий порядок.
      На щастя, плани міжнародних терористичних структур, на зразок Аль-Каїди чи ІД, поки не увінчалися успіхом. Система міжнародних відносин, попри кризові моменти, витримує удари її антагоністів. Водночас сучасні історичні процеси засвідчують, що прямим наслідком цілої низки кривавих терористичних атак стало згортання відкритості у суспільстві. Посилення факторів безпеки, металошукачі, запровадження біометричних паспортів, оголошення з закликами до пильності у ЗМІ та місцях масового скупчення людей сьогодні розглядаються як невід'ємні атрибути та ознаки часу. У суспільстві наростає недовіра до представників конкретних соціальних, релігійних та етнічних груп, у представниках яких посіяний попередніми терактами страх спонукає вбачати потенційних терористів. У наукових колах серед експертів-аналітиків  усе більше розмов про війну цивілізацій. Згадаймо Хаттінгтона. Такі прояви загальної недовіри між людьми безумовно на руку терористам з їх руйнівними устремліннями. Іншими словами, спостерігаємо замкнуте коло: терор породжує страх, а страх відтак спричиняє недовіру між людьми, недовіра формує антагонізм, який у свою чергу є сприятливим підґрунтям для появи нових осередків тероризму.
      За законами жанру наприкінці публікації мало б бути зазначене щось оптимістичне, яке б містило вказівку на те, як це коло розірвати. Відверто кажучи, готових рецептів немає. Однак головне в умовах існуючої кризи довіри - не перестати бачити в людині людину, її гідність.





понеділок, 23 листопада 2015 р.

Ігор Гусаков Правовий брейн-ринг «Твої права в трудових відносинах»

Мета: закріпити та розширити знання учнів отримані на уроках правознавства при вивченні тематики Розділу 5 «Твої права в трудових відносинах» (9 клас); викликати інтерес учнів до предмету; виховувати правову культуру.

Учасники: дві команди дев’ятикласників. Переможцем визнається та команда, яка у підсумку набрала більшу кількість балів.

Із повним змістом брейн-рингу можна ознайомитись за цим посиланням

Успіхів!



вівторок, 17 листопада 2015 р.

Ігор Гусаков Викладачі ЛОІППО долучилися до ініціативи створення «Музею Ангелів» на Луганщині

Викладачі кафедри суспільствознавчої освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Гусаков, Галина Сохань, Ігор Олексюк та Володимир Полулях долучилися до ініціативи створення «Музею Ангелів» в місті Кремінна на Луганщині. Задум створення музею належить десятирічній дівчинці зі згаданого містечка Поліні Туфекчі, яка переконана, що війна почалася на її Батьківщині через те, що ангели залишили цю землю. А відтак, щоб повернути мир на землю Донбасу, вважає дівчинка, потрібно повернути ангелів у цей стражденний край. Запропонований нею варіант – створення музею, у який усі небайдужі мали б змогу скерувати свого ангела, бажаючи у такий спосіб настання миру. Свій внесок у втілення згаданої ініціативи зробили ми таким способом: подарували «Музею Ангелів» і свого ангела, виготовленого у народному стилі зі соломи. На хмаринках, прикріплених до фігурки ангела, є побажання миру та злагоди у кожній оселі.






середа, 11 листопада 2015 р.

Ігор Гусаков Семінар для вчителів правознавства і християнської етики «Уроки з підприємницьким тлом»

5 листопада 2015 р. за підтримки Інституту екуменічних студій Українського католицького університету в рамках польсько-українського освітнього проекту «Шкільна академія підприємництва» відбувся семінар для вчителів правознавства і християнської етики Львівщини.  Центральною темою семінару стало формування підприємницького тла на уроках. Адже набуття  учнями такої риси як підприємливість є особливо актуальним в умовах динамічного сьогодення з його викликами та реаліями. Учасники семінару ознайомилися з новими практиками формування підприємницького тла у навчальному процесі. Зокрема в рамках запропонованого модераторами Галиною Сохань та Ігорем Гусаковим інтегрованого уроку з правознавства і християнської етики  було опрацьовано низку дидактичних вправ, робота над якими спонукала до висновків про тісний взаємозв’язок між правовою і моральною свідомістю людини у житті.

Окрім інтегрованих уроків, на семінарі обговорювалися й інші дидактичні техніки, що допомагають наблизити навчання до реалій життя. Скажімо, значну зацікавленість учасників семінару викликало проведення уроків через «вихід за межі класу»: візити учнів на підприємства,  в установи, організації, мандрівки на природу тощо. Зокрема було позитивно оцінено організований однією з учасників семінару вчителем Наталією Нестерук візит учнів у прокуратуру в рамках уроку правознавства.
Помітне зацікавлення в ході семінару викликала методика воркшопу. Зокрема, працюючи в групах, учасники проаналізували, наскільки в умовах сьогодення людина, аби успішно реалізувати власні таланти, мусить формувати у собі підприємливість, так звану своєрідну «підприємницьку жилку».
У рамках семінару було продемонстровано відеоматеріали, які засвідчують, що навіть людина з обмеженими можливостями може бути підприємливою; і в багатьох випадках ця риса допомагає людині знайти себе у цьому багатоманітному світі.

Я щиро вдячний усім, хто доклався до продуктивної роботи семінару. Сподіваюся, що наступні інтегровані заходи будуть не менш цікавими.

вівторок, 10 листопада 2015 р.

Галина Сохань, Ігор Гусаков Розвиток здібностей людини та законодавче регулювання трудових відносин (інтегрований урок з християнської етики і правознавства

«Уроки з підприємницьким тлом»
Розробники – Сохань Г.С., доцент кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО, Гусаков І.М. – асистент кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО.
Тема:  Розвиток здібностей людини та законодавче регулювання трудових відносин (інтегрований урок з християнської етики і правознавства)
(Плекаймо свої таланти. Притча про таланти (Мт. 25, 14-29). Розвиток здібностей людини; Обов’язки і права людини – «Основи християнської етики»; Як законодавство регулює трудові відносини – «Правознавство»)

Цільова група: 9 класи.
Мета: ознайомити учнів з християнською інтерпретацією розвитку здібностей людини та особливостями трудового права, а також алгоритмом написання резюме; розвивати уміння плекати свої таланти, а також з правової точки зору реалізовувати свої здібності; формувати підприємницькі компетентності учнів.
Цілі (завдання): учень уміє моделювати ситуації; аналізувати проблемні ситуації; етично висловлювати свої міркування; працювати в команді.
Методи і техніки: робота в групах, ситуаційні вправи.
Хід уроку
  •              Повідомлення теми і мети уроку.
  •      Мотивація бути активним.
  •           Учні розглядають ілюстрації і визначають, які здібності є у людей на світлинах. Можна підібрати цілу низку фото з Інтернету а можна й запропонувати власні.
  •      Робота в групах. Створюємо портрет талановитої людини. Яка вона? Якими рисами її можна охарактеризувати? Відповіді аргументуємо, наводимо приклади з Біблії, суспільного життя.
  •      Орієнтовні відповіді учнів.
  •      Ініціативна (цар Соломон – будівництво храму), працьовита (Ной – створення ковчега), здатна до лідерства (Мойсей – уміння повести за собою людей) тощо.
  •      Презентація учнями портрету талановитої людини.
  •           Читання та аналіз притчі про таланти (Мт. 25, 14-29). Див. детально Сохань Г. Основи християнської етики: Підручник для учнів 6 класу. – Львів: Світ, 2008 – С. Додаток 1.
  •          Додаткові запитання: Коли у своєму житті я нагадую першого слугу, а коли – останнього.
  •          Чи кожну талановиту людину можна вважати підприємливою? Чому? (Приклади зі суспільного життя: Шептицький став меценатом для отримання освіти відомим художникам; родина Симиренків дала кошти на видання «Кобзаря» Т. Шевченка тощо. Є чимало фактів, коли талановиті люди стали відомими через багато років після своєї смерті (художник Ван Гог), бо не було того, хто б міг оцінити його талант за життя і підтримати таку творчу діяльність)
  •          Робота в групах. Створення портрета підприємливої людини. Презентація та обґрунтування власної позиції.
  •      Можливі варіанти відповіді учнів: Мобільність, креативність, володіння інноваційними технологіями, уміння створити рекламу своїй діяльності тощо.
  •        Аргументувати або спростувати тезу: людина з обмеженими можливостями також може бути підприємливою. (Наприклад: параолімпійці, художник Микола Бідняк – лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, член Світової асоціації митців, що малюють ногами і вустами; він, втративши дві руки, малював картини ногами. Ф. Рузвельт – президент США, прикутий до інвалідного візка).

  •      Робота в групах. Відповідно до власних здібностей і знань з правознавства (9 клас) учасники групи створюють установу (фірму, фонд, освітній заклад тощо). 
1. придумати назву установі;
2. визначити мету її створення;
3. поміркувати, яким чином можна створити рекламу установі;
4. визначити способи поширення можливої продукції.
5.визначити правові аспекти зайняття підприємницькою діяльністю (Конституція України – С.42; Кодекс законів про працю України).
Презентація учнівських робіт.
  •     З етичної та правової точки зору проаналізуйте бувальщину (Сохань Г. Гусаков І. Основи християнської етики. – Львів, 2012. – С. 69-70. Додаток 2)
  •     Підсумок заняття. Подяка учням за активність.
  •           Домашнє завдання:

Уявна ситуація: Ви у пошуках роботи. Складіть резюме (За алгоритмом, поданим у кн. Пометун О. І., Ремех Т.О. Правознавство: Практичний курс: підручник для 9 класу. – К., 2009. – С. 119. – Додаток 3).
Користуючись Інтернетом, перегляньте фільм «Чеська мрія». Поміркуйте над тим, як, реалізовуючи власні здібності, не можна робити.



Додаток 1
Притча про таланти (Мт. 25 ,14-30) (у перекладі І. Огієнка)
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє... І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
·        З якою метою господар дав таланти слугам?
·        Чим, на Вашу думку, керувався господар, коли давав слугам різну кількість талантів?
·        Чи всі слуги зуміли скористатись із даних їм талантів?
·        Яку плату отримали слуги від свого пана?
·        Пригадайте випадки зі свого життя, коли Ви були схожими на перших двох слуг, а коли – на останнього? Обґрунтуй відповідь конкретними прикладами.
·        Поясніть у контексті розвитку власних здібностей вислів з притчі: «Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має». Яка етична вартість притчі?

Додаток 2 (правовий аналіз)
На  основі ознайомлення з розповіддю та витягами з чинного законодавства дайте відповіді на питання.
  •  Які покарання можна застосувати до Левка відповідно до чинного законодавства?
  •    Хто може застосувати таке покарання?
  •   Куди може звернутися Левко з тим аби скасувати або пом’якшити покарання? Як з правової точки зору називається таке звернення?


Іван та Левко були успішними людьми. Обидва мали власні підприємства: Іван був аграрієм, а Левко – власником магазину.
Під керівництвом Івана вміло доглянута земля майже завжди давала добрий врожай. Прибутки були чималі. Радів Іван, що і зарплата працівникам є, і нову техніку можна закупити.
Левко продавав сільськогосподарські знаряддя праці. Спершу, коли його магазин був один в околиці, не було на що скаржитись: покупців було багато, серед них і Іван. Невдовзі поблизу Левкового магазину з’явилися інші. Звичайно, йому було шкода, бо знав, що жвавої торгівлі вже не буде, як раніше. Натомість Іван заспокоював Левка, мовляв, я ж в тебе зажди буду брати необхідні мені знаряддя.
Левку не давала спокою конкуренція. Його боліло серце, що хтось минає його магазин і йде в інший. Тоді він вирішив схитрувати: почав завозити у магазин низькопробні, неякісні приладдя. А продавати їх за ціною високоякісних. Мовляв, хто там дуже розбереться. Зате зароблю трохи більше грошей.
Спершу так і було. Потайки Левко тішився, що ніхто не помічає підробок. Навіть Іван закупив велику кількість косарок на поле. Та не так сталось, як гадалось. Від сильного навантаження Іванові косарки поламались: десь тріщина з’явилася, десь запчастина відлетіла. У майстерні лише розвели руками. Ремонтувати тут нічого, бо неякісний товар. Дешевше купити нове. А це хіба на металобрухт.
Іван нічого не сказав Левкові, просто більше ніколи не заходив до нього в магазин. Згодом зробили так і інші покупці. На жаль, Левкові довелося закрити власний бізнес. Він не приніс користі ані людям, ані йому. Втратив роботу, а ще гірше, що через скупість і заздрість втратив ще й друзів (Г. Сохань).

Стаття 710 Цивільного кодексу України. Відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни і повернення товару неналежної якості
1. У разі заміни товару з недоліками на товар належної якості продавець не має права вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором купівлі-продажу, і ціною товару, яка існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.
2. У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару.
3. У разі пред'явлення вимоги про відповідне зменшення ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред'явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару.
4. У разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення.
5. Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення товару неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.
Стаття 227 Кримінального кодексу України. Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції
Умисне введення в обіг (випуск на ринок України) небезпечної продукції, тобто такої продукції, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, -
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Під введенням в обіг (випуском на ринок України) небезпечної продукції, вчиненим у великих розмірах, слід вважати введення в обіг продукції, загальна вартість якої перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 8. Закону України про захист прав споживачів. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, , що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

 Додаток 3

Складаючи резюме, зазначте:
Прізвище, ім’я, по батькові та посаду, на яку претендуєте;
Трудовий досвід: посади із зазначенням місця і часу роботи, починаючи з останніх, наявність професійних навичок і досвіду робити в цій галузі;
Домашню адресу, телефони, електронну пошту (якщо є);
Інформацію про свою освіту;
Професійні досягнення (нагороди, наукові публікації ,премії, перемоги в конкурсах, тренінгові навчання тощо);
Інші навички: знання мов, володіння комп’ютером, наявність прав водія тощо.

середа, 21 жовтня 2015 р.

Ігор Гусаков Динаміка політичної карти світу як ознака і загроза міжнародних відносин сучасності

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку міжнародних відносин стали часті спроби змінити політичну карту світу. При цьому закріплений у міжнародному праві, зокрема у гельсінському Заключному акті НБСЄ (1975 р.), принцип недоторканності та непорушності  існуючих кордонів, на жаль, перестає бути абсолютним імперативом.
У часи холодної війни, попри всі її однозначні негативи, водночас існувала ґрунтована на ядерному балансі сил система стримувань і противаг, яка стояла на заваді таким зовнішньополітичним крокам, які б поставили під сумнів територіальну цілісність тої чи іншої держави. Адже переважна більшість з них входили у західну чи прорадянську орбіти. І, відповідно, могли розраховувати на своєрідні «безпекові парасольки». Таким чином сформувалася, так би мовити, патова ситуація, яка власне і спонукала ключових учасників політико-дипломатичної гри дійти консенсусу у Гельсінкі щодо принципу непорушності кордонів.
Із завершенням холодної війни блокове політико-ідеологічне протистояння трансформувалося у нові реалії міжнародних відносин. Стійкий поділ держав на блоки, табори тощо став надбанням історії. Наступив так званий постбіполярний період. Сам по собі він відвів з першорядних пунктів порядку денного загрозу глобального ядерного знищення, заклав передумови для розвитку взаємин між державами на принципах поваги та відкритості. Але водночас післяблоковий світ на сучасному етапі свого розвитку не напрацював дієву (!) систему гарантій від невиважених намірів та дій з боку окремих суб’єктів міжнародних відносин. На низьку дієвість та ефективність механізмів ООН вказує сам перебіг політико-дипломатичних процесів останнього часу.
Відсутність запобіжників від невиважених та різких кроків на політичній шахівниці спричинилася до того, що окремі, як правило, потужні, учасники міжнародних відносин не втрималися від спокуси внести  певні винятки у гельсінкський принцип недоторканності кордонів. При цьому потреба у цих винятках завжди обґрунтовується начебто якоюсь особливістю, специфічністю конкретної ситуації. Мовляв, ми твердо виступаємо за принцип недоторканності кордонів  і визнаємо його, але ось у конкретному місці в конкретний час виникли такі обставини, які змушують діяти не так як завжди. І у цих виняткових діях начебто немає порушення міжнародного права. Сучасна історія знає не один приклад як дій, так і обґрунтувань такого ґатунку.
 Так, скажімо, визнавши незалежність Косово у 2008 р. (попри те, що з точки зору Гельсінкських принципів це невід’ємна частина Сербії) офіційні представники уряду США, зокрема тогочасний держсекретар Кондоліза Райс, наголошували: йдеться про «унікальну комбінацію факторів, що склалася навколо Косово: розпад Югославії, етнічні чистки та злочини проти цивільних осіб, а також тривалий період управління цією територією структурами ООН». Усе це «робить випадок Косово особливим», наголошувалося у Вашингтоні.  
«Ми думали насамперед про те, щоб врятувати людей», - цією тезою обґрунтовувався  ще один відхід від норм міжнародного права. Цього разу мова йде про визнання Росією грузинських територій Абхазії і Південної Осетії незалежними державами у 2008 р. Зокрема керівник російського міністерства закордонних справ Сергій Лавров резюмував підхід Кремля таким чином: «Стало зрозуміло, що для порятунку людей недостатньо просто припинити агресію і залишити їх у рамках Грузії. Оскільки в рамках Грузії при такому президенті ці дві республіки однозначно знаходяться під загрозою».
Не менш «цікавим» видається і оприлюднене у пропагандистському фільмі «Крым. Путь на Родину» пояснення президента Росії Володимира Путіна щодо мотивів здійснення у 2014 р. анексії українського Криму: «Ситуація розгорнулася таким чином на Україні, що ми змушені почати роботу з повернення Криму до складу Росії, тому що ми не можемо кинути цю територію і людей, які там проживають, напризволяще під каток націоналістів». Переконаний, для багатьох українців такі вислови є болючими.
Гіпотетичний асоціативний ряд причин, приводів, мотивів дій, що підважують існуючий світовий порядок, спричиняють та поглиблюють динаміку політичної карти світу в умовах відсутності дієвих запобіжників таким діям може зростати. Скажімо, керівництву певної держави не сподобається форма правління, яка існує в іншій країні, діяльність конкретної політичної партії у сусіда. Зрештою, можна дійти навіть до того, що й колір очей глави іншої держави може стати приводом для інтервенції та окупації.
Згадану непросту ситуацію у системі міжнародних відносин ускладнює й те, що крім офіційно визнаних суб’єктів міжнародних відносин, які принаймні на словах не відкидають міжнародне право, а лише постулюють ті чи інші винятки у ньому, до поглиблення непрогнозованих і руйнівних процесів динаміки політичної карти світу долучилися й ті сили, які відкрито й неприховано відкидають існуючий світоустрій. Чи не найбільш промовистим  сучасним прикладом у цьому сенсі є експансіоністсько-терористична діяльність «Ісламської держави» (ІД), що на вже підконтрольних цьому угрупованню територіях Сирії, Іраку Лівії проголосила створення халіфату і декларує наміри розширювати його територію, ламаючи існуючі кордони.
Не зупинивши процеси динаміки політичної карти світу, людство опиняється у системі координат, де спрацьовує не сила права, а право сили. Тим самим по суті перекреслюються столітні досягнення дипломатії та світоглядної думки, що ґрунтуються на принципі верховенства права. Важко навіть спрогнозувати всю глибину негативних наслідків такого роду тенденцій у міжнародних відносинах. Найкращий вихід у цій ситуації – відмовитися від практики порушення принципу недоторканності кордонів та повернути статус-кво у вже здійснені спроби відходу від гельсінкських принципів. 

 

 

 

 

 







вівторок, 29 вересня 2015 р.

Ігор Гусаков Квазідержава ІД як сучасний історичний виклик системі міжнародних відносин: власне бачення

«Ісламська держава» (ІД), (паралельна назва «Ісламська держава Іраку і Леванту  (ІДІЛ)) відкрила нову сторінку в історії міжнародного тероризму та боротьби з ним. Адже на відміну від свої попередників та супутників (скажімо, Аль-Каїди) ця організація, що визнається переважною більшістю світової спільноти як  терористична, у своїй діяльності вдалася до практики будівництва  своєрідної держави (як ще прийнято говорити, квазідержави[1]) на підконтрольних їй територіях. 
Сьогодні так звана «Ісламська держава» контролює частину Сирії (північно-східні території) та території  Іраку, на яких компактно проживають суніти (одна з гілок ісламу), а також частину території Лівії.  Загальна площа контрольованої ІД території станом на 2014 рік охоплює приблизно 40-90 тис. км², а чисельність населення, що на ній проживає, - понад 8 млн. осіб (переважно мусульман-сунітів).
Особливої популярності угруповання набуло влітку 2014 року, коли бойовики почали повномасштабний наступ на північні і західні райони Іраку, а також у північній Сирії. Уявіть собі, радикалам протягом місяця вдалося взяти під свій контроль кілька міст: 10 червня вони захопили Мосул (друге за величиною місто в Іраку), наступного дня - Тікріт, а через кілька днів підійшли впритул до Багдаду. У серпні 2014 року озброєним формуванням «Ісламської держави» вдалося взяти під контроль цілу низку великих нафтових родовищ. Наприкінці червня терористи оголосили про створення власної квазідержави (т. зв. "Халіфату") що тягнеться від міста Алеппо на півночі Сирії до провінції Діяла, що на сході Іраку. Халіфом так званої квазідержави став шейх Абу Бакр аль-Багдаді.
Лідери угруповання оголосили про намір подальшої територіальної експансії. Серед іншого неодноразово декларувалися прагнення встановити контроль ІД над Меккою (духовним центром ісламу у Саудівській Аравії) та Єрусалимом. На початку вересня 2014 року посилилися побоювання, що «Ісламська держава» може поширити свій вплив на племінні території Пакистану, що знаходяться поблизу кордону з  Афганістаном. Ці припущення викликані тим фактом, що бойовики на північному заході Пакистану стали поширювати брошури з заголовком «Фатх» («Перемога»), написані на мовах пушту і дарі з символікою ІД і з закликами до місцевих жителів підтримати це угруповання. У квітні 2014 року загін бойовиків ІД проник до Лівії, захопивши контроль над прибережним містом Дерна. До лютого 2015 року бойовики беруть в облогу великий лівійський порт Сирт і контролюють розташоване поруч місто Нофалія, а також нафтове родовище Аль-Мабрук на південь від Сирта.
Зрозуміло, метою організації є ліквідація кордонів, встановлених у результаті розділу Османського халіфату, і створення радикальної сунітської ісламської держави як мінімум на території Іраку і Леванту - Сирії,  Лівану, Ізраїлю, Палестини, Йорданії, Туреччини, Кіпру, Єгипту (мінімум Синайський півострів), як максимум - у всьому ісламському світі. Промовистий факт, що підтверджує експансіоністську мету ІД: після встановлення влади цього угруповання в сирійській провінції Ракка деякі іноземні члени вказаної організації оголосили, що не потребують громадянства, і публічно розірвали або спалили свої паспорти.
Дата 26 червня 2015 року ввійшла в історію як «П'ятниця терору»  - криваві теракти були здійснені бойовиками Ісламської Держави майже одночасно в Сирії, Кувейті, Тунісі і Франції.
Сьогодні «Ісламська держава» декларує підтримку традиційного  сунітського ісламу.   ІД офіційно відновила рабство для жінок-іновірців і своїх супротивників, а також торгівлю рабинями. Організація залучає високоосвічених людей різного походження з усього світу, наприклад, міністра фінансів - громадянина Австралії. У підконтрольних територіях бойовики ІД проводять «ідеологічну підготовку» навіть серед дітей, влаштовуючи тренування на полонених, де діти вчаться вбивати.
Кожен місяць, за даними американських спецслужб, до організації приєднується не менше як 1000 іноземних добровольців, крім мобілізації населення в Іраку і Сирії, а загальне число іноземців, що воюють на боці ІД, - не менше 16 000. На боці організації в Сирії та Іраку діють добровольці з 80 країн світу, в тому числі Франції, США, Канади, Марокко, Німеччини, Росії. За свідченнями окремих джерел, в кожній західній країні є великі підпільні групи ІД, мета яких полягає в дестабілізації обстановки в європейських країнах і організації серії терактів, якщо буде наказ. 
Від рук бойовиків «Ісламської держави» вже загинули тисячі «іновірців» - християн, мусульман-шиїтів,  а тисячі людей були змушені тікати із захоплюваних екстремістами районів. Сьогодні масові потоки біженців до Європи (а йдеться про тисячі втікачів) поставили європейські держави перед суттєвою проблемою.  Багато жінок і дітей стали бранцями і містяться в концентраційних таборах терористів. Організація неодноразово піддавалася критиці з боку міжнародних правозахисних організацій за численні військові злочини, а також злочини проти людства.
Законодавство ІД вказує, що мусульмани зобов'язані дотримуватися всіх закони шаріату. Серед іншого, встановлено своєрідний дрес-код, який зобов'язує всіх чоловіків носити бороду. Жінки ж у свою чергу зобов’язані носити чадру і абайю (види одягу, що практично повністю закривають тіло). Є й інші правила:
·         Не можна курити сигарети і жувати гумку, за порушення правила - 80 ударів батогом.
·         Жінкам заборонено пересуватися на вулиці без супроводу чоловіка, спійману жінку доставляють додому, а чоловік-опікун піддається 80 ударам батогом.
·         Гінекологами повинні бути тільки жінки.
Вражають запроваджені терористами правила проживання християн на підконтрольних ІД територіях, що свідчать про сприйняття християн як людей «другого сорту»:
·         забороняється будувати церкви, монастирі та келії;
·         забороняється демонструвати релігійну символіку і літературу;
·         забороняється «велемовно читати» церковні тексти і бити у дзвони;
·         забороняється будь-який прояв «неповаги» до «ісламу і мусульман»;
·         накладається подушний податок у розмірі чотирьох золотих динаріїв в рік на «багатіїв», двох - на представників «середнього класу» і одного - на «бідняків».
Крім того, християни зобов'язані дотримуватися «дрес-коду» ІД, уникати публічного використання релігійної лексики і ховати своїх одновірців на особливо відведених новою владою цвинтарях.
Щоб серед населення не назрівали сепаратистські настрої, ІД організувало масове стеження за населенням, припиняючи будь-які спроби порушення встановлених законів і сепаратизму. Багато в чому їм допомагає введена практика повсюдних доносів. У багатьох сімей бойовики забирають насильно хлопчиків і дівчаток, щоб перших зробити новими бойовиками, а других видати заміж за бойовиків.
Водночас очевидці відзначають, що терористичну діяльність керівництво «Ісламської держави» поєднує із спробами облаштування суспільного життя на підконтрольних територіях, тим самим підкреслюючи свої претензії  на те, аби називатися державою. Зокрема ІД намагається відновити інфраструктуру міст, яка була в жалюгідному стані при правлінні влади Іраку, багато людей на територіях ІД отримали чисту воду, електрику, пальне, Інтернет і багато інших благ. Бойовики знову відкрили лікарні, що не працювали з часів іракської війни.
У червні 2015 р., керуючись прагненням «звільнитися від сатанинської світової економічної системи», влада «Ісламської держави» почала карбувати власну валюту.  Вона назвала її динарами, причому один динар буде еквівалентний 139 доларам США. У «Твіттері» з'явилися фотографії перших монет, випущених екстремістами. На одній стороні - написи арабською в'яззю, на іншій - карта світу (ще одне символічне підкреслення експансіоністських устремлінь ІД).
Здійснювати ці кроки та інші заходи з «державного» будівництва ІД допомагає нафтовий важіль. Адже захопивши потужні нафтові родовища, радикали, не рахуючись із жодними економічними законами та загальноприйнятими правилами торгівельної поведінки, задешево продають «чорне золото». А відтак отримують для своїх потреб чималі «швидкі гроші». У силу цього ІД зараховують до винуватців обвалення світових цін на нафту.
ІД визнано багатьма країнами та міжнародними організаціями як терористична організація. У результаті опитування, проведеного серед арабів-сунітів з декількох країн (Туніс, Єгипет, палестина, Йорданія, Саудівська Аравія, Ліван та Ірак) було виявлено, що 85 % опитаних негативно ставляться до дій ІД і тільки 11 % підтримують їх. При цьому важливими факторами підтримки частини населення є неприйняття уряду Башара Асада в Сирії, політики Заходу і ворожість до шиїтів. І лише мала частка з прихильників ІД вважає їх захисниками ісламських релігійних цінностей. Одночасно 73% з усіх опитаних негативно оцінюють політику США на Близькому Сході.
Таким чином, на прикладі «Ісламської держави» зустрічаємося із своєрідним феноменом квазідержави радикального зразка. Ії внутрішня політика ґрунтується на жорстоких законах, спрямованих на утвердження виключно однієї ідеології та системи цінностей та жорстокому придушенні реальних та потенційних носіїв інших суспільних поглядів. Отриманий у підпорядкування потужний економічний ресурс (нафта) дозволяє очільникам ІД маніпулювати громадською думкою через позірне покращення матеріальної інфраструктури та соціального рівня життя на підконтрольних територіях. Зовнішньополітична ж мета ІД – це злам існуючого міжнародного права, руйнування кордонів, нова експансія.
Важливо, аби світова спільнота усвідомила всі ризики від діяльності «Ісламської держави» не лише як однієї радикальних терористичних організацій, яких, на жаль, у світовому вимірі налічується багато. Ключова небезпека від діяльності ІД в іншому – в її намаганнях утвердитись як держава, як суб’єкт міжнародного права, який при цьому за нормами цього права не живе, а, натомість, їх руйнує. Для сучасного  світу це як своєрідна «ракова пухлина», що нищить його з середини. Змиритися з «одержавленням» ІД (скажімо, через покупку дешевої нафти з рук радикалів чи інші, хай навіть і неофіційні, мости політико-економічних взаємин з ними) означатиме поступову руйнацію світової політико-дипломатичної системи. До того, не важко припустити, що будь-які досягнення у так званому «державному будівництві» під егідою «Ісламської держави» - це приклад для наслідування іншим деструктивним силам, налаштованим змінити усталені кордони чи форми суспільного устрою в тих чи інших регіонах світу, при цьому не лише ісламських. Отже, сьогодні у міжнародного співтовариства виник вагомий привід для консолідації зусиль з недопущення квазідержави як чинника і компонента міжнародних відносин.

Джерела
  1. Исламское государство // https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE
  2. Исламское государство // http://korrespondent.net/tag/175047/
  3. Исламское государство: территория войны // http://www.liga.net/projects/igil/
  4. Как весь мир проспал ИГИЛ // http://www.kp.ru/daily/26333.7/3216070/
  5. Боевики ИГИЛ начали выпускать собственную валюту // http://lifenews.ru/news/156127




[1]Квазідержава – особливий вид суб’єктів міжнародного права, які мають деякі ознаки держави, але не є такою у загальноприйнятому значенні.

середа, 16 вересня 2015 р.

Ігор Гусаков Правовий брейн-ринг «Закони в житті твоєї сім’ї»

Мета: закріпити та розширити знання учнів отримані на уроках правознавства при вивченні тематики Розділу 4 «Закони в житті твоєї сім’ї» (9 клас); викликати інтерес учнів до предмету; виховувати правову культуру.

Учасники: дві команди дев’ятикласників. Переможцем визнається та команда, яка у підсумку набрала більшу кількість балів.

Із повним змістом брейн-рингу можна ознайомитись за цим посиланням

Успіхів!

середа, 2 вересня 2015 р.

Ігор Гусаков Національна поліція на службі суспільству: тестові завдання до уроків правознавства

З прийняттям Закону України про Національну поліцію відкривається нова сторінка у функціонуванні вітчизняної правоохоронної системи. Як правонаступник міліції створюється та заступає на службу суспільству поліція. Ухвалений закон докладно визначає сутність та зміст діяльності, а також принципи формування нового правоохоронного органу. До появи в Україні поліції прикута вагома увага громадськості, простежуються високі очікування на те, що поліція справді(!) служитиме суспільству, і ключовими пріоритетами її практичної діяльності  стануть охорона прав і свобод людини, протидія злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Чи повністю справдяться ці суспільні очікування, багато в чому залежатиме від того, наскільки чітким і неухильним стане дотримання положень Закону України про Національну поліцію, ґрунтованого на європейських правових стандартах. А, як відомо, практичному виконанню законів сприяє правова обізнаність суспільства щодо їх, так би мовити, духу і букви. Одним із ключових інструментів формування цієї правої обізнаності є уроки правознавства у  загальноосвітній школі.
Тематика функціонування правоохоронних органів, зокрема їх структури, прав і обов’язків доволі предметно представлена при вивченні правознавства у загальноосвітніх навчальних закладах. Зокрема прописані у чинній навчальній програмі державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів при вивченні тематики Розділу 6 «Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві» (9 клас) передбачають уміння учня описувати основні завдання, права і обов’язки міліції, правонаступником якої стає поліція. При вивченні Теми 3 «Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні» (10 клас, Рівень стандарту / Академічний рівень) учень називає види та завдання правоохоронних органів, невід’ємною складовою яких є поліція.  При розгляді на уроках Теми 5. «Органи державної влади та місцеве самоврядування» (10 клас, Профільний рівень, Блок І) вивчаються правоохоронні органи: поняття, ознаки, основні напрямки діяльності. Тема 11. «Правоохоронні органи України та адвокатура» (10 клас, Профільний рівень, Блок ІІ) передбачає поглиблене вивчення структури, завдань, обов’язків, прав міліції, на зміну якій створюється і розпочинає функціонування Національна поліція.
Запропоновані тестові завдання спрямовані на ознайомлення (та наступний вияв знань) із правовими засадами, що визначають зміст, повноваження, обов’язки Національної поліції України, а також окреслюють права й обов’язки особи у взаєминах з поліцією. У якості ключів до відповідей на тести вказано конкретні статті Закону України про Національну поліцію, у яких розкривається правовий зміст того, про що йдеться в умові завдання. Наведена підбірка тестових завдань може використовуватись як дидактичний матеріал на уроках правознавства у загальноосвітніх навчальних закладах при вивченні відповідних тем, які стосуються функціонування української правоохоронної системи.
Отож, спробуйте знайти правильні відповіді, а також опановуйте ази нового закону, щоб дуже добре знати і свої права, і права нових поліцейських у типово життєвих українських реаліях. 

З підбіркою тестових завдань можна ознайомитись за цим посиланням

Перевір себе

Успіхів!

середа, 15 липня 2015 р.

Ігор Гусаков Релігієзнавча шпаргалка

Класифікація релігій
Загальноприйнятим вважається поділ релігій на монотеїстичні (віра в одного Бога) та політеїстичні (віра в багатьох богів).
Монотеїстичні релігії: християнство, іслам, іудаїзм.
Політеїстичні релігії: всі інші релігії історичного минулого та сучасності (скажімо, релігії давньої Греції, давнього Риму, буддизм, синтоїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм тощо).
Залежно від того, чи конкретну релігію сповідують у багатьох регіонах світу, чи релігійне вчення є відповіддю на духовні запити лише окремо взятого етносу, релігії поділяються на світові і національні.
Світові релігії: християнство, іслам, буддизм.
Національні релігії: усі інші релігії історичного минулого та сучасності.
Переважна більшість релігій у світі є політеїстичними  та національними, водночас більшість віруючих сповідують монотеїстичні та світові релігії.

Засновники окремих релігій
Християнство: Господь Бог Ісус Христос;
Іслам: пророк Магомет (Мухаммед);
Іудаїзм: пророк Мойсей;
Буддизм: Сіддхартха Гаутама Будда;
Конфуціанство: філософ Конфуцій;
Даосизм: філософ Лао Цзи.

Сакральні книги окремих релігій
Християнство: Біблія;
Іслам: Коран, Сунна (тлумачна книга Корану для мусульман-сунітів);
Іудаїзм: Тора (П’ятикнижжя Мойсея – найсвященніша книга євреїв), Танах (тотожне поняттю Старий Завіт), Талмуд (зібрання творів іудейських богословів, у яких тлумачаться закони Тори);
Індуїзм:  Веди (священні тексти індуїзму), Упанішади (зібрання філософських творів) тощо.

Гілки окремих релігій
Християнство
А) Католицизм.  Західна гілка християнства, що існує з  моменту церковного розколу 1054 р. Це єдина спільнота як в духовному сенсі, так і в адміністративному плані (має єдиного главу – Папу Римського та центральні керівні органи церкви, що розташовані у Ватикані). Головне богослужіння у католицизмі – меса. Протягом тривалого часу богослужіння здійснювалося латинською мовою. Сьогодні поряд з месами латинською мовою, допустимо ведення богослужіння також національними мовами.
Б) Православ’я. Східна гілка християнства, що існує з  моменту церковного розколу 1054 р. Це єдина спільнота в духовному сенсі. Водночас православ’я не має єдиного церковного глави та спільного адміністративного центру. Сьогодні православна спільнота – це 15 автокефальних  церков, що управляються патріархами або митрополитами. Головне богослужіння у православ’ї  - літургія. Служба Божа у православ’ї здійснюється національними мовами, на слов’янських територіях є богослужіння й церковнослов’янською.
В) Протестантизм. Виник у результаті процесів Реформації у Європі (XVI ст.), породжених через незадоволення станом справ у  церкві та суспільстві. Особливу критику викликали наявність у церкви великих землеволодінь, продаж індульгенцій (прописаних на папері «відпущень гріхів»), непоступливість церкви щодо ведення богослужінь національними мовами. Відправний пункт протестантизму: виступ Мартіна Лютера із вимогами церковних реформ у 1517 р. Сьогодні протестантизм є узагальнюючим терміном, оскільки до нього відносяться багато церков і релігійних організацій, у діяльності яких простежуються близькі ознаки. Такими ознаками стали відмова від характерного для католицизму чи православ’я обряду богослужіння, невизнання авторитету Святого Передання  (канонів, літургійних текстів, творів Отців Церкви, житія святих, а також церковних обрядів), акцент на поглибленому вивченні Святого Письма. Протестантизм не є єдиною спільнотою ні в духовному, ні в адміністративному плані. До протестантських церков і релігійних організацій зокрема належать лютерани, кальвіністи, пуритани, пресвітеріани,  баптисти, євангелісти, адвентисти, методисти та багато новітніх рухів.
Іслам: сунізм та шиїзм. Це основні гілки  ісламу, що виникли в результаті суспільних процесів  в ісламському середовищі після смерті пророка Магомета (VII ст.) 

 Секти
Сектирелігійні об'єднання, які вченням і обрядами відрізняються від традиційних релігійно-церковних організацій. Секти, що виникли у християнському середовищі, – це релігійні групи, що відокремилися від основного напрямку християнства (тобто від традиційного католицизму, православ'я та протестантизму). Через відносно недавній час появи більшості існуючих сьогодні сект (XIX – XXI ст.) їх ще прийнято називати неорелігіями. Існують підстави говорити про деструктивну роль сектантства у суспільстві. Секти відкидають або спотворюють біблійні істини, пробуючи підмінити їх власним вченням. Сама по собі ця обставина ставить сектантство поза межі християнства. Іншою ключовою ознакою діяльності сект є використання технологій маніпуляції людською свідомістю. У результаті цієї маніпуляції послідовники сектантських вчень серед іншого розривають традиційні соціальні зв’язки (припиняють спілкуватися з рідними, близькими, друзями); віддають усі свої матеріальні цінності лідерам секти; в окремих випадках навіть вдаються до самогубства, вірячи в ефемерне «спасіння». Крайніми проявом деструктивізму сект є тероризм, до якого вдаються окремі неорелігії. Прикладом цього може бути хімічна атака у Японії, здійснена послідовниками секти Аун Сінрікьо, що мала наслідком людські жертви.

Символи окремих релігій
Християнство: хрест, риба.
Іслам: півмісяць, зелений колір.
Іудаїзм: зірка Давида (шестикутна), мінора (семисвічник).


Далі буде.