Без сумніву, право на свободу вираження поглядів є однією з
головних умов розвитку демократичного суспільства та самореалізації кожної
особи. Проте доволі часто можна стати свідками публічного поширення агресивних
висловлювань, які принижують чи дискредитують людей за певною ознакою. У цьому
контексті постає питання, чи дійсно говорити про одних людей як про відхилення
від норми та підкреслювати їхню меншовартісність – це свобода вираження
поглядів? І як провести межу між свободою слова і ненавистю?
Тут
варто наголосити, що коли ми критикуємо чиюсь аморальну поведінку – це свобода
вираження поглядів, а коли об’єктом нашої критики стають уроджені особливості
(стать, расова, національна приналежність, колір шкіри людини), маємо підстави
оцінити таку критику як мову ворожнечі. Далі (тут текст публікації)...
Презентація:
Немає коментарів:
Дописати коментар