У сучасних умовах українського
суспільства правова та громадянська освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості,
становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою
формування правосвідомості громадянина. Новий Закон України «Про
освіту» декларує компетентнісний підхід у навчанні і серед переліку ключових
компетенностей, яких має набути випускник Нової української школи окреслює
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей. Інша освітня новація – запровадження,
починаючи з наступного навчального року, нового шкільного предмета «Громадянська
освіта» у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів.
Передбачене вивчення правознавства та громадянської освіти у Новій
українській школі становить особливу актуальність. Адже воно сприятиме розвитку критичного мислення
молодих людей. А це
є запорукою того, що у своєму житті людина здійснюватиме вибір, окреслюватиме
власне ставлення до суспільних процесів та явищ
усвідомлено, шляхом всебічного аналізу, а не під впливом різноманітних
маніпулятивних технологій, стереотипів та часто накидуваних ззовні установок
про «правильне» та «неправильне».
В умовах демократії і плюралізму,
європейського цивілізаційного вибору (нагадаю, саме ці орієнтири обрали наші
співгромадяни: багато хто, нажаль, ціною власного життя) усвідомлення власних
прав і можливостей, повага до гідності кожного, свобода думки і слова є тими
своєрідними рятівними колами, що запобігають розпалюванню нетерпимості,
конфліктів та, як наслідок, сповзання суспільства у прірву та безнадію.
І найголовніше – демократія, всупереч часто
поширюваним уявленням, не стимулює до відмови особистості від власних цінностей.
Як слушно зауважував Джон Кеннеді, державний
та політичний діяч, 35-й президент США: «Толерантність не передбачає відсутності прихильності до
своїх власних переконань. Швидше
вона засуджує гноблення і переслідування інших». Продовжуючи думку відомого політика, можна зазначити,
що толерантність і демократія лише спонукають до усвідомлення, що поряд можуть
знаходитися люди, життєві пріоритети, погляди і цінності яких можуть бути іншими,
відмінними від моїх. І єдино можливий варіант реагування на цю життєву данність
– це принцип поваги, поваги до кожного. У цьому сенсі маємо доволі влучний
афоризм ще одного американця – есеїста, поета і філософа Ральфа
Волдо Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де
починається ніс мого ближнього».
Усе сказане вписується у контекст
ключових акцентів правової та громадянської освіти у сучасній школі. А стосовно
оціночних суджень щодо самої потрібності ідей демократії, свободи,
толерантності, плюралізму в рамках навчального процесу, – то вибір, очевидно, у
кожного свій. Тільки тут варто поставити собі питання: якщо не відкритість і
демократія, то… що?!
