вівторок, 30 червня 2020 р.

Ігор Гусаков Про перші дистанційні курси підвищення кваліфікації учителів правознавства і громадянської освіти в ЛОІППО

    Коли рідна хата стає філіалом інституту... Чотири тижні нового, цікавого освітнього досвіду. Так можна схарактеризувати дистанційні курси підвищення кваліфікації вчителів правознавства і громадянської освіти у ЛОІППО, що відбулися упродовж червня. Громадянські компетентноості, демократія і критичне мислення як ключові меседжі обговорення; робота над цілою низкою дидактичних вправ за допомогою систем Moodle, Zoom та Padlet; мотивовані до навчання в умовах нової і раніше не часто практикованої дистанційки учасники групи; новий досвід для викладача у пошуках підходів до того,  як трансформувати інтерактивні методичні фішки очного навчання у дистанційну форму. А ще ноутбук, смартфон, Viber-чат як посередники та надійні помічники впродовж усього часу курсів. Але найголовніше, те, без чого перші у моїй викладацькій практиці  дистанційні курси мабуть, не стали б результативними, – позитивна налаштованість усіх учасників і, як наслідок, доброзичлива атмосфера, що супроводжувала заняття від першого і до завершального дня.
                     
У режимі демонстрації екрану під час онлайн-заняття (Zoom).

Фрагмент сторінки дистанційного навчання вчителів правознавства, громадянської освіти у ЛОІППО (Moodle).

Відгуки слухачів курсів у системі Padlet (фрагмент).

четвер, 25 червня 2020 р.

Ігор Гусаков Розвиваємо критичне мислення: матеріали для дискусії «Виклики сучасного світу»

   До уваги вчителів суспільствознавчих дисциплін. У цій публікації представлені матеріали для дискусії "Виклики сучасного світу", спрямовані на розвиток критичного мислення учнів. Матеріали, підібрані у контексті "за" і "проти", відображають такі суспільнозначимі питання сучасності, щодо оцінки яких поки не розставлені крапки над "і".

Ігор Гусаков Медіаграмотність. Маніпуляції і пропаганда в медіапросторі: дидактичні матеріали



четвер, 28 травня 2020 р.

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Ігор Гусаков Карантин: історичні витоки дефініції

Одним із понять що так несподівано увійшло в нашу повсякденність, став "карантин". Які ж історичні витоки має ця дефініція?
Первинне слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» (італ. quarantena, від італ. quaranta giorni;— сорок днів). 1368 року 60-й венеціанський дож Андреа Контаріні видав указ про необхідність примусового поселення тих людей, що прибували до Венеції, на окраїні міста в спеціально відведених будинках протягом 40 днів з постійним спостереженням за ними. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у 1374 р., в італійському місті Реджія (італ. Rhegium — місто, яке було того часу резиденцією герцогів Модени) (провінція Модена). Але лише в кінці XVIII століття вкоренилось і друге значення цього слова — «власне будинок, в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування своє». Карантин при багатьох інфекційних хворобах, передусім віспі і чумі, до XX ст. тривав сорок днів. Карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема частину порту для прибулих суден.
#залишайсявдома

неділя, 26 січня 2020 р.

Ігор Гусаков Про ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства

25 січня 2020 р. на базі юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Комунальним закладом  Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» було проведено ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства. Понад 120 учасників (а це учні 9-х, 10-х та 11-х класів закладів загальної середньої освіти Львівської області) одержали змогу продемонструвати свої вміння аналізувати правові явища та процеси, моделювати та оцінювати різноманітні життєві ситуації відповідно до правових норм; знаходити відповіді на питання щодо ролі держави й права у суспільному житті.
Учасники олімпіади виявили високий рівень правових компетентностей, застосування яких є потрібним та доцільним для втілення й захисту прав і свобод, регулювання відносин з іншими людьми, вибору правомірних моделей поведінки у життєвих ситуаціях.