5 січня 2017 р.
набув чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя». Цей закон поглиблює
правове підґрунтя здійснюваної в Україні судової реформи. Зокрема доволі
вагомими (можна навіть сказати ключовими) стають повноваження нового органу у
питаннях кадрової політики у сфері правосуддя, перш за все, у питанні
призначення на посади суддів. А, отже, від того, наскільки прозоро, ефективно,
некорумповано (чи, на жаль, по-іншому) працюватиме новостворювана владна
структура, багато в чому залежатиме ступінь наближення України до витребуваних
часом європейських правових стандартів.
Відповідно до
згаданого закону Вища рада правосуддя (ВРП) має повноваження звільняти суддів,
вносити Президентові України подання про їхнє призначення, ухвалювати рішення
щодо порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності, притягувати їх до
дисциплінарної відповідальності.
Також ВРП має
повноваження позбавляти недоторканності суддів, підозрюваних у кримінальних
злочинах. Важливо, аби сама нова процедура ухвалення рішень у таких справах
була ефективною, дієвою та оперативною; аби не було отих шпаринок і прогалин,
які б і на далі дозволяли підозрюваним у мантіях рятуватися від
відповідальності втечею за межі держави у період між вчиненням правопорушення і
позбавленням їх імунітету.
Крім того, рада
буде вирішувати питання переведення суддів, їхніх відряджень, а також затверджувати їхню кількість у судах.
Також ВРП зможе призначати та звільняти голову Державної
судової адміністрації і його заступників, керівників Служби судової охорони.
Вища рада правосуддя налічує 21 особу, з яких 10 обирає з’їзд
суддів, по 2 призначає Президент України, Верховна Рада України, з’їзд
адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних
вищих навчальних закладів і наукових установ.
Голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою.
Рішення ради можуть бути оскаржені тільки у Верховному
Суді.
Джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар