субота, 15 грудня 2018 р.

Ігор Гусаков Громадянська освіта як важливий чинник утвердження демократії


12 грудня 2018 р. у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся семінар для методистів рай(міськ) методкабінетів, які відповідають за науково-методичний супровід громадянської освіти та вчителів цього  нового шкільного предмета, покликаного утвердити ідеї демократії в освіті та суспільстві. Тема семінару: «Актуальні питання викладання предмета «Громадянська освіта» у контексті демократизації вітчизняної освіти».


Захід проходив в рамках Всеукраїнського тижня права та з нагоди 70-річчя прийняття Загальної декларації прав людини – документа, що на міжнародно-правовому рівні  утвердив демократичні цінності як норми людського співжиття. Активну участь у семінарі взяли автори підручників з громадянської освіти, що мають гриф МОН України.
В рамках доповідей, представлених на семінарі, було порушено цілу низку актуальних питань, дотичних до тематики викладання громадянської освіти. Так, Петро Кендзьор (доктор педагогічних наук, автор одного з підручників із згаданого предмета),  комплексно розкрив засади викладання громадянської освіти крізь призму демократичної моделі школи. Змістовно та креативно представила методичні можливості підручника на уроках громадянської освіти старший викладач інституту, авторка підручника Ірина ВасильківЗаступник директора інституту та автор підручника  Ігор Танчин у цікавій та доступній формі окреслив важливі аспекти тематики «Особистість та її ідентичність».
Ігор Гусаков (викладач інституту та майстер-тренер швейцарсько-українського освітнього проекту DOCCU – Розвиток громадянських компетентностей в Україні) акцентував увагу учасників семінару на актуальних методичних підходах до вивчення громадянської освіти засобами освіти для демократичного громадянства (ОДГ) та освіти з прав людини (ОПЛ).


Під час семінару його учасники серед іншого мали змогу обміркувати, як за допомогою прийомів критичного мислення спонукати учнів розпізнавати маніпулятивні інформаційні технології (зокрема фейки) та протидіяти їх поширенню у суспільстві. Також освітяни, практично працюючи у групах, представили свої варіанти креативної реклами.



Ще одним важливим аспектом семінару стало ознайомлення його учасників з розробленими в рамках проекту DOCCU дидактичними вправами, навчальна мета яких спонукає до усвідомлення цінності демократії та прав людини у суспільстві.
Загалом семінар відбувся в доброзичливій атмосфері обміну досвідом задля утвердження  демократії свободи, толерантності засобами громадянської освіти.



Ігор Гусаков До 70-річчя з дня ухвалення Загальної декларації прав людини



   Цього тижня відзначаємо 70-річчя з дня ухвалення Загальної декларації прав людини – видатного документу в історії людства. Цим актом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Прийнята 10 грудня 1948р. Загальна декларація істотно поповнила скарбницю людської цивілізації, звеличила собою людство і певною мірою захистила його. Це перший в історії міжнародних відносин акт, в якому проголошено широке коло основних прав і свобод людини. З того часу дата прийняття Загальної декларації прав людини щорічно відзначається у всьому світі як День прав людини.
   Відповідно до Декларації основним елементом для визнання прав і свобод людини є гідність особистості. Декларація проголосила, що «усі люди народжуються вільними і рівними у своїх гідності і правах. Вони обдаровані розумом і совістю і повинні ставитися один до одного в дусі братерства». 
   Рівність прав і свобод означає, що кожна людина повинна володіти ними незалежно від раси, статі, мови, релігії, політичних переконань, соціального стану, національності, місця проживання. У Декларації подано загальне розуміння громадянських і політичних прав, що включають право на життя, свободу й особисту недоторканість.
  Проголошені в Загальній декларації основні права і свободи розглядаються сьогодні більшістю країн як юридично обов’язкові договірні норми. На Декларацію часто посилаються під час тлумачення національного законодавства з прав людини, а також у судовій практиці. Вміщені в ній принципи і норми постійно розвиваються і уточнюються у процесі укладення нових міжнародних угод. Завдяки міжнародному визнанню норм Загальної декларації в конституціях більше, ніж 120-и країн світу, перелік, зміст і припустимі обмеження прав і свобод, які містяться в Декларації, перетворилися на загальновизнані норми міжнародного права, тобто на міжнародні стандарти прав людини, яких мають дотримуватися всі країни світу.
   Орієнтири, окреслені в Загальній декларації, не повинні б мати альтернативи. На втілення свободолюбивих ідей Декларації докладали і продовжують докладати зусиль чимало українців, наших співвітчизників... часто ціною у життя. Звісно, не у всіх куточках світу і не у всіх життєвих ситуаціях знаходимо приклади дотримання норм Декларації. Але без цього документа світ був би іншим - не кращим. Пам'ятаймо і практикуймо у взаєминах ключову тезу Декларації: «Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах!»