середа, 30 грудня 2020 р.

Ігор Гусаков Навчання вчителів правознавства і громадянської освіти: компетентнісний підхід крізь призму демократії

 

Упродовж другого півріччя 2020 р. відбувалося навчання вчителів правознавства і громадянської освіти у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Також у згаданий період проходив постійно діючий семінар «Компетентнісний підхід у вивченні правознавства та предмета «Громадянська освіта». Ключовими темами обговорення, що їх запропонував куратор цих курсів Ігор Гусаков (викладач кафедри суспільствознавчої освіти), стали, зокрема, розвиток громадянських компетентностей та критичного мислення. А відтак, – головний акцент робився на цінностях відкритого демократичного суспільства, а також методичних прийомах, спрямованих на утвердження цих цінностей через освітній процес. Наголос на дефініціях «гідність», «свобода», «толерантність», «плюралізм» простежувався як впродовж переосмислення запропонованого викладачем теоретичного матеріалу, так і в ході виконання конкретних практичних завдань. Зокрема, це стосувалося роботи над дидактичними вправами, спрямованими на усвідомлення важливості прав людини у людському житті, формування вміння цінувати різноманітність, робити усвідомлений вибір, критично оцінювати інформацію та набуття навиків медіаграмотності.
   А ще сама практика проведення занять онлайн сприяла закріпленню існуючих та освоєнню нових навичок дистанційного навчання. А такі ресурси дистанційної освіти як Zoom, Moodle, Padlet виявили себе як надійні помічники для освітян у реалізації поставлених дидактичних завдань.
   Усі учасники як курсів за регіональним замовленням, так і постійно діючого семінару отримали сертифікати про підвищення кваліфікації обсягом 30 год.
   Загалом згадане навчання правознавців і вчителів громадянської освіти супроводжували відкритість, конструктивізм та доброзичлива атмосфера між усіма учасниками освітнього процесу.

субота, 21 листопада 2020 р.

Ігор Гусаков З Днем Гідності та Свободи!

 


Гідність і Свобода - це та формула що перетворює людину у Громадянина, а народ у Націю. А ще, - це той щоденний плебісцит, який ми здійснюємо безперервно, кожним своїм кроком, навіть дрібним і непоказним: обираючи цінності вільної та гідної людини, чи, натомість, протилежні орієнтири. Вірю, що спільними зусиллями спричинемо утвердження українських пріоритетів, демократії та європейських цивілізаційних основ у нашій державі.

Зі святом вас, друзі! Все буде Україна! 🇺🇦

пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

Ігор Гусаков Вітання з Днем вчителя!

 

Дорогі друзі-освітяни! Щиро вітаю вас з професійним святом - Днем вчителя! Бажаю здоров'я, натхнення, впевненості, гарного настрою, нових досягнень у роботі та у житті! Хай щастить!

неділя, 6 вересня 2020 р.

Ігор Гусаков Підбірка дидактичних вправ до тем «Особистість та її ідентичність», «Взаємозв’язок людини і держави» при вивченні громадянської освіти і правознавства

 Розуміння феномену особистості та її ідентичності, повага до людської гідності, пріоритетне значення прав людини є тими своєрідними маркерами, що формують зміст відкритого демократичного суспільства і вирізняють його з поміж інших моделей суспільного розвитку. Відповідна тематика знайшла своє належне представлення у змісті української шкільної освіти, зокрема при вивченні таких предметів як "Громадянська освіта" і "Основи правознавства". До вашої уваги пропонується підбірка відповідних дидактичних вправ, виконання яких сприятиме засвоєнню учнями ключових категорій означеної проблематики.



пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

Ігор Гусаков Курси вчителів-суспільствознавців: дистанційний старт

 


З початком вересня разом з усім освітнім процесом стартуює і навчання вчителів правознавства та громадянської освіти у Львівському ОІППО. З урахуванням реалій часу розпочинаємо відповідні курси через дистанційну форму. Схоже, такі її складники як Zoom, Moodle, Padlet стають невід'ємною частиною сучасної освітньої парадигми. І тут можна спрогнозувати, що навіть по завершенні карантинних обмежень дистанційка вже не відійде у минуле і функціонуватиме поряд з очною системою навчання. Адже, безпосередньо зараз, часто методом експерименту, іноді через помилки і їх виправлення, напрацьовується пласт нового освітнього досвіду, нова методика, адаптована під реалії онлайн-навчання. І цей набуток однозначно матиме власну перспективу.

Отже, поZOOMимо. Початок - 7 вересня.

четвер, 20 серпня 2020 р.

Ігор Гусаков Про перелік навчальних програм, навчальних програм курсів за вибором та факультативів, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти (у сфері суспільствознавчої освіти)

 Перелік навчальних програм, навчальних програм курсів за вибором та факультативів, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України (Лист МОН від 22.07.2020 № 1/9-394) для використання в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти (у сфері суспільствознавчої освіти):

середа, 12 серпня 2020 р.

Ігор Гусаков Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів (галузь "Суспільствознавство") у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році

 Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430) [завантажити]

У сфері освітньої галузі "Суспільствознавство", зокрема, представлені такі розділи:

- Історія (с. 85-96);

- Правознавство (с. 96-101);

- Громадянська освіта (с. 101-107);

- Узагальнення, що стосуються усіх суспільствознавчих предметів (с. 108 [починаючи з передостаннього абзацу] - 109).

понеділок, 10 серпня 2020 р.

Ігор Гусаков За нашу і вашу свободу!

 За нашу і вашу свободу! Впродовж історії українських визвольних змагань це гасло було одним із ключових. І сьогодні, у контексті білоруського народного спротиву диктатурі воно знову актуальне. Події у сусідній державі (незалежно від їх розв'язки) свідчать, що прагнення до свободи, прагнення жити гідно і без примусу таки важливіше за ілюзорну стабільність, поєднану з узалежненням людей від волі системи (а в конкретному випадку - волі однієї особи). Білоруський спротив - не тотожне відображення відповідних проявів українського народного здвигу, що мали місце в сучасній чи трохи давнішій історії. Не настільки, як в Україні, виражений національний компонент опору, не відчутно акцентується на тезах про потребу обрати європейський, а не проросійський вектор розвитку. Дається взнаки відсутність структурованої опозиції та впізнаваних (зокрема медійно) лідерів спротиву. А ще - початкова стадія формування громадянського суспільства в Білорусі (яке в Україні уже +/-  функціонує). Але, питання зараз не у цих очевидних порівняннях і пошуку паралелей. Важливо розуміти, що диктатура, яка пригнічує ключове - людську гідність, навіть, якщо вона вбрана в обгортку ґлянцевих асфальтів і справно працюючих нічних ліхтарів, це -  шлях у провалля. А свобода - це не обов'язково успіх, це не обов'язково без помилок чи прорахунків. Але це шанс. Шанс обрати, зокрема, європейські цінності, демократію, відкрите суспільство. А для України це - можливість (підкреслю, - можливість, а не стовідсоткова вірогідність) отримати в перспективі в особі Білорусі надійного партнера і союзника, що як і ми, все таки, обрав не "русскій мір", а демократичне європейське майбуття. А зараз, у ці непрості дні, підтримаймо цей шанс для білорусів хоча б морально.

Жыве Беларусь!

Слава Україні!

неділя, 26 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Куди прямуємо?

З кожним днем все більш видимими стають ті тенденції суспільного розвитку, які ставлять під загрозу самі основи, самі перспективи української державності. Атаки на українську мову, зондування підґрунтя для відновлення постачання води в окупований московським чоботом Крим... Усіх цих сигналів від теперішньої зеленої влади, що  на сьомому році опору російській агресії спонукають до думки, ніби живеш у "країні навпаки", мабуть, не перелічити в одному дописі.  Не виняток тут і ганебні за своєю суттю обставини т.зв. "перемир'я" на сході, що так широко рекламується у ці дні. Нашій армії по суті зв'язують руки, забороняючи адекватно та професійно здійснювати свою роботу щодо захисту рідної землі від загарбника. Ініційовані офіційними чинниками перевірки спрямовані не на посилення боєздатності, а навпаки - на запобігання будь-якій ініціативі щодо витіснення ворога. Іншими словами, на політичному рівні таки втілюється капітулянтська теза "просто пєрєстать стрєлять". Втілюється, попри те, що сама історія вчить, що стріляти перестають, як правило, ті, кого вже поставили до стінки, або ж ті, хто опиняються в полоні. Може у цьому й мета - психологічно поставити до стінки усіх свідомих українців, кому не байдужі власна державність, мова, історія? А  "правити балом" у такому випадку звісно ж будуть сивохи, ті, кому дійсно, "а какая разніца".
У контексті сказаного, останнім часом, доволі часто згадуються промовисті за своїм змістом і символізмом епізоди з політичної спадщини Вінстона Черчилля. Один з таких - драматичні обставини 1940 р., коли, попри політично-конюнктурний тиск, згаданий державний діяч (будучи в меншості!) не погодився навіть на саму ідею якогось перемир'я з ворогом і знайшов відповідні меседжі, щоб переконати парламент і консолідувати націю у потребі через "піт і кров" дійти до бажаної мети - до перемоги!
Чому пригадується саме В. Черчилль? Бо маємо тут приклад адекватного лідера, що діяв власне так, як і має діяти лідер воюючої країни, країни, яка стала жертвою агресії.
А повертаючись до порівняльного контексту з вітчизняною неприйнятною суспільною дійсністю, варто зауважити, що тут питання вибору для кожного: змиритися з нею, чи кожному на своєму рівні докладати зусиль, аби її змінити. Змінити задля перемоги, задля гідного європейського рівня життя, задля себе і задля України! Сьогодні ж відповідь на сакраментальне: "Куди прямуємо?" залишається відкритою...
Тримаймося і докладаймо зусиль!

субота, 25 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Запрошення до Viber-каналу

Дорогі друзі та колеги! Запрошую вас долучитись до перегляду мого новоствореного Viber-каналу (Viber-спільноти), у якому на далі публікуватимуться меседжі та матеріали на суспільствознавчі та суспільнозначимі теми, а також теми освіти.
Посилання для переходу на канал з можливістю приєднання до нього:


Все буде Україна! 🇺🇦

пʼятниця, 24 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Запрошення до Telegram-каналу

Дорогі друзі та колеги! Запрошую вас долучитись до перегляду мого новоствореного Telegram-каналу, у якому на далі публікуватимуться меседжі та матеріали на суспільствознавчі та суспільнозначимі теми, а також теми освіти.
Посилання для переходу на канал з можливістю підписки на нього:


Все буде Україна! 🇺🇦

пʼятниця, 17 липня 2020 р.

Ігор Гусаков З 1 вересня - навчання у школах українською!

 З 1 вересня - навчання у школах українською! Важлива перемога громадянського суспільства... Українського громадянського суспільства! 🇺🇦

понеділок, 13 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Так - українській мові!

 
Новина про спроби проросійської п'ятої колони у Верховній Раді знівелювати українську як державну мову та мову освіти не може залишити байдужим. Мета цих ворожих намірів - проста: чим менше української мови, - тим менше України як такої. Позиція щодо мови - це як своєрідний  маркер, це позиція щодо самого шансу України на державність та гідний розвиток. Моя позиція як українця, громадянина і освітянина: Так - українській мові! Ні - реваншу та русифікації!
 Тримаймося і докладаймо зусиль!

неділя, 12 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Про україноценризм, демократичні цінності та суспільствознавчу освіту

 Резонансна новина про обурливе відео учнів однієї з київських шкіл після складення ЗНО з історії України (див.: https://www.facebook.com/249924508539132/posts/1374717629393142/) спонукає до декількох акцентів:
 1. У суспільстві в цілому мусить (підкреслю, саме "мусить", а не "бажано") бути сформований чіткий базовий україноцентричний наратив поглядів і оцінок щодо подій, процесів, явищ, які, так би мовити, стосуються самих основ існування України як незалежної держави. Серед іншого, до цього наративу має належати чіткий постулат: "Крим - це Україна!" Саме суспільство (держава, влада, освітнє середовище, громадська думка) має забезпечити такі умови, щоб озвучувати іншу (відмінну від загальноприйнятого наративу) позицію було б некомфортно як з моральної, так і правової точки зору. Щоб було власне так, як є у Європі за публічне заперечення трагедії Голокосту.
 2. Освіта (зокрема історична та суспільствознавча освіта в школі) має ґрунтовно акцентувати на понятті "українська політична нація", до якої, незалежно від етнічного походження, рівноправно належать усі хто усвідомлює себе частиною спільного українського сьогодення і майбутнього. І кримські татари у цьому контексті - невід'ємна складова української політичної нації.
 3. Акцент на демократичних цінностях поваги до гідності кожного, толерантності, вміння сприймати іншого нарешті має стати одним із імперативів освіти та суспільства. Підкреслю, не формальне проходження відповідних параграфів з історії, правознавства, громадянської освіти, предметів етичного спрямування, а повсякденний і поєднаний з практикою акцент у школі (на уроках і не тільки) на засадах  відкритого європейського суспільства, що формують світогляд, вільний від панування стереотипів і упереджень.
 4. Важливо, щоб розвиток громадянських компетентностей, критичного мислення та медіаграмотності учнів стали тими важливими методичними та дидактичними інструментами, які формують особистість, підготовану до життя в сучасних умовах, особистість з високою правовою культурою та культурою громадянськості.
 5. Пріоритет у реалізації усього переліченого звісно ж за системою освіти. І зокрема за суспільствознавчою освітою (історія, правознавство, громадянська освіта, етика). Значення цього напрямку у формуванні світогляду молодих громадян важко переоцінити. Недаремно, і по сьогодні відомий меседж німецького політичного діяча 19 ст. Отто фон Бісмарка про першорядну роль вчителя історії у піднесенні національної свідомості німців. Водночас, зусиль самої освіти тут, очевидно, що не достатньо. Необхідний взаємопоєднаний комплекс: освіта - батьки - складники громадянського суспільства (громадські організації, активісти тощо) - зорієнтована на українські та європейські цінності громадська думка - і, звісно, влада, для якої все не "а какая разніца". Але, завдання освітян-суспільствознавців, попри все, одне з ключових - докласти відповідних професійних зусиль, часто в супереч реаліям навколо, аби, все-таки, допомогти появі тої генерації майбутніх громадян, для  якої українські пріоритети та демократичні цінності стануть не гарними тезами з підручників, а альфою і омегою повсякдення.
 Так що, маємо над чим працювати, шановні колеги-освітяни!

пʼятниця, 10 липня 2020 р.

Ігор Гусаков Про високосний рік як причину всіх проблем... і не тільки

How pathetic the jester is, on the king's throne,
How stupid the people who allowed it.  (Роберт Бернс, шотландський поет)
Переклад (не художній): Який жалюгідний блазень на троні короля, які немудрі люди, що це дозволили.

  Навіяно корабельними соснами; концептуальними відеоодкровеннями про далекобійників; меседжами про знеособлені (та, мабуть, такі, що прилетіли з космосу) збройні формування на українському сході; презумпцією вини як новелою зе-права; намаганнями повернути вступ до ВНЗ у реалії стамбульського базару; глибинними науковими постулатами про міцну гривню як перешкоду економічного розвитку; і, звісно, нововідкритим законом історії про високосний рік як причину всіх проблем. Одним словом, далі буде...

субота, 4 липня 2020 р.

Ігор Гусаков "Ні" - дискримінації у здобутті освіти!

     Дозвіл для населення окупованих територій не складати ЗНО при вступі до українських ВНЗ - це як встелити килимову доріжку для п'ятої колони, або ж відкрити міські мури для троянського коня. У цьому ключова небезпека.
     А з правової точки зору, таке рішення - це створення нерівних умов при здобутті освіти, іншими словами, дискримінація тих українців, що проживають на вільній (неокупованій) території. Маємо тут пряме порушення конституційної норми, викладеної у частині 2 статті 24 Основного Закону України: "Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками".
     Якщо ж оцінити згадане рішення з моральної точки зору, то це - ляпас в обличчя усім, хто за Україну та європейський вибір.

вівторок, 30 червня 2020 р.

Ігор Гусаков Про перші дистанційні курси підвищення кваліфікації учителів правознавства і громадянської освіти в ЛОІППО

    Коли рідна хата стає філіалом інституту... Чотири тижні нового, цікавого освітнього досвіду. Так можна схарактеризувати дистанційні курси підвищення кваліфікації вчителів правознавства і громадянської освіти у ЛОІППО, що відбулися упродовж червня. Громадянські компетентноості, демократія і критичне мислення як ключові меседжі обговорення; робота над цілою низкою дидактичних вправ за допомогою систем Moodle, Zoom та Padlet; мотивовані до навчання в умовах нової і раніше не часто практикованої дистанційки учасники групи; новий досвід для викладача у пошуках підходів до того,  як трансформувати інтерактивні методичні фішки очного навчання у дистанційну форму. А ще ноутбук, смартфон, Viber-чат як посередники та надійні помічники впродовж усього часу курсів. Але найголовніше, те, без чого перші у моїй викладацькій практиці  дистанційні курси мабуть, не стали б результативними, – позитивна налаштованість усіх учасників і, як наслідок, доброзичлива атмосфера, що супроводжувала заняття від першого і до завершального дня.
                     
У режимі демонстрації екрану під час онлайн-заняття (Zoom).

Фрагмент сторінки дистанційного навчання вчителів правознавства, громадянської освіти у ЛОІППО (Moodle).

Відгуки слухачів курсів у системі Padlet (фрагмент).

четвер, 25 червня 2020 р.

Ігор Гусаков Розвиваємо критичне мислення: матеріали для дискусії «Виклики сучасного світу»

   До уваги вчителів суспільствознавчих дисциплін. У цій публікації представлені матеріали для дискусії "Виклики сучасного світу", спрямовані на розвиток критичного мислення учнів. Матеріали, підібрані у контексті "за" і "проти", відображають такі суспільнозначимі питання сучасності, щодо оцінки яких поки не розставлені крапки над "і".

Ігор Гусаков Медіаграмотність. Маніпуляції і пропаганда в медіапросторі: дидактичні матеріали

До уваги вчителів суспільствознавчих дисциплін.

 


четвер, 28 травня 2020 р.

Ігор Гусаков Чотири кути: дидактична вправа

До уваги вчителів суспільствознавчих дисциплін.
Дидактична вправа, що розвиває громадянські компетентності.



пʼятниця, 8 травня 2020 р.

Ігор Гусаков П'ять тез до Дня пам'яті і примирення

1. Власне - "День пам'яті і примирення", у який вшановуємо усіх полеглих, усі понівечені долі учасників та свідків Другої світової війни, а не "Дєнь побєди" кривавого московського імперіалізму з "побєдобєсієм" у вигляді пропагандистського "безсмертного полку" нащадків вчорашніх енкаведистів.
2. Розуміння уроків війни не у контексті кремлівського "можем повторіть", а через акцент відкритого європейського суспільства: "Ніколи знову!"
3. Будь-який тоталітаризм (державний, класовий, етнічний, релігійний тощо) як інструмент підкорення, насильства, та й навіть намагань визначати за іншого, яким йому бути і як чинити  - це зло, якому варто і потрібно протистояти.
4. Лише відкритість, демократія, повага до гідності кожного є запобіжниками того, щоб плани сучасних сталінів- гітлерів-путінів на поневолення інших (і України зокрема) ніколи не здійснилися.
5. Символ цих травневих днів - не заплямована кров'ю українців імперська "георгіївська стрічка", а червоний мак як символ пам'яті про жертви Другої світової.

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Ігор Гусаков Карантин: історичні витоки дефініції

Одним із понять що так несподівано увійшло в нашу повсякденність, став "карантин". Які ж історичні витоки має ця дефініція?
Первинне слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» (італ. quarantena, від італ. quaranta giorni;— сорок днів). 1368 року 60-й венеціанський дож Андреа Контаріні видав указ про необхідність примусового поселення тих людей, що прибували до Венеції, на окраїні міста в спеціально відведених будинках протягом 40 днів з постійним спостереженням за ними. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у 1374 р., в італійському місті Реджія (італ. Rhegium — місто, яке було того часу резиденцією герцогів Модени) (провінція Модена). Але лише в кінці XVIII століття вкоренилось і друге значення цього слова — «власне будинок, в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування своє». Карантин при багатьох інфекційних хворобах, передусім віспі і чумі, до XX ст. тривав сорок днів. Карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема частину порту для прибулих суден.
#залишайсявдома

неділя, 26 січня 2020 р.

Ігор Гусаков Про ІІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства

25 січня 2019 р. на базі юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Комунальним закладом  Львівської обласної ради «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» було проведено ІІІ (обласний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з правознавства. Понад 120 учасників (а це учні 9-х, 10-х та 11-х класів закладів загальної середньої освіти Львівської області) одержали змогу продемонструвати свої вміння аналізувати правові явища та процеси, моделювати та оцінювати різноманітні життєві ситуації відповідно до правових норм; знаходити відповіді на питання щодо ролі держави й права у суспільному житті.
Учасники олімпіади виявили високий рівень правових компетентностей, застосування яких є потрібним та доцільним для втілення й захисту прав і свобод, регулювання відносин з іншими людьми, вибору правомірних моделей поведінки у життєвих ситуаціях.

четвер, 2 січня 2020 р.

Ігор Гусаков Дилема ідентичності

    Те неподобство, що почули у новорічну ніч, вчергове актуалізувало непросту для нашого суспільства дилему ідентичності. Отже, маємо тут дві альтернативи: 1) українську ідентичність, що ґрунтується на власній історії, мові, традиціях; і 2) безлико-розмиту обивательську, що ностальгує за совком і "рускім міром", для якої все "а какая разніца". Третього варіанту,  як свідчить історія, немає.  Характерними маркерами обох варіантів ідентичності є гідність людини і європейський поступ з одного боку і "ковбаса по 2.20" з іншого; перемога України в боротьбі з російським агресором і протилежний до неї "аби тільки мир".  Ставлення до української мови  теж є своєрідним маркером поділу на українців і фактичних малоросів. Яку ідентичність обере більшість нашого суспільства, таке і матимемо майбутнє... У цьому контексті - вибір за кожним з нас. Мій вибір - це держава, в якій усе українське не лише за обкладинкою паспорта, а й за суттю і змістом.

середа, 1 січня 2020 р.

Ігор Гусаков Мені не все одно!


     МЕНІ НЕ ВСЕ ОДНО!

    Не все одно, яка країна і які у ній пам'ятники і назви вулиць; не все одно, коли ставлять знак = між тими, хто боролись та гинули з Україною в серці з одного боку та загарбниками і колаборантами з іншого. І яка мова домінує у суспільному та інформаційному просторі моєї країни, мені теж не "а яка різниця". Як свідчать уроки минулого, питання ідентичності, її чіткого усвідомлення завжди було однією з ключових передумов успішного поступу будь-якої держави і нації. Пам'ятаймо про це і докладаймо зусиль, аби українська ідентичність, попри неукраїнський за суттю політичний курс сучасних зе-владоможців, не зійшла з порядку денного історії.

Ігор Гусаков З Новим 2020 роком!

Дорогі друзі, вітаю з Новим роком! Нехай 2020-й принесе нам усім щастя і любов, радість і добро, здоров'я і натхнення!

Ігор Гусаков Про тренінг з інфомедійної грамотності (Львів, 13-14 грудня 2019 р.)

Фото-миттєвості тренінгу див. у дописі в Facebook (відкрити)