понеділок, 20 квітня 2020 р.

Ігор Гусаков Карантин: історичні витоки дефініції

Одним із понять що так несподівано увійшло в нашу повсякденність, став "карантин". Які ж історичні витоки має ця дефініція?
Первинне слово «карантин» означало «час, що триває сорок днів» (італ. quarantena, від італ. quaranta giorni;— сорок днів). 1368 року 60-й венеціанський дож Андреа Контаріні видав указ про необхідність примусового поселення тих людей, що прибували до Венеції, на окраїні міста в спеціально відведених будинках протягом 40 днів з постійним спостереженням за ними. Існує також думка, що вперше карантинні закони були видані тільки у 1374 р., в італійському місті Реджія (італ. Rhegium — місто, яке було того часу резиденцією герцогів Модени) (провінція Модена). Але лише в кінці XVIII століття вкоренилось і друге значення цього слова — «власне будинок, в якому приїжджі із заразливих місць мусять проводити перебування своє». Карантин при багатьох інфекційних хворобах, передусім віспі і чумі, до XX ст. тривав сорок днів. Карантин також означає у широкому вжитку ще й споруду для ізоляції хворих чи потенційно хворих, зокрема частину порту для прибулих суден.
#залишайсявдома