неділя, 14 квітня 2019 р.

Ігор Гусаков Історія повторюється, коли її забувають, або нотатки про суспільний вибір

Багато сторінок нашої української історії – це, як могли б сказати послідовники екзистенціалізму, своєрідний калейдоскоп межових ситуацій, що ставили людину і суспільство перед екстремальним вибором: або/або. Шанс на здобуття і утвердження незалежності, або статус колонії; територіальна єдність українських земель, або розподіл між цілою низкою окупантів; належно організований суспільний лад, чи хаос і анархія; демократія, європейські цінності, повага до гідності людини, або диктатура під брендом кремлівських  зірок і курантів, у якій людина є лише гвинтиком та коліщатком системи. Направду такий вибір наставав нераз. І дуже часто результат такого історичного вибору зумовлювався вірусом суспільного популізму. Це, зокрема, про те, як необдуманий виступ полковника М. Пушкаря проти гетьмана І. Виговського нівелював переможні результати Конотопської битви. Це і про те, що на Чорній раді (1663 р.)  гетьманом обрали не відповідного цій посаді Я. Сомка, а демагога І. Брюховецького, що, пообіцявши масам все і вся, звісно нічого не виконав, а, натомість, посилив залежність Козацької держави від Москви. І нерозуміння далекоглядних і стратегічних намірів І. Мазепи з боку суспільних низів так само вписується у згаданий історичний контекст. Або ж візьмемо калейдоскоп подій Української революції (1917-1920 рр.): чвари в Центральній Раді (чого лише були варті заклики популістів про відмову від власної армії), її повалення і встановлення Гетьманату П. Скоропадського, якого, попри спроби хоч якось запустити механізм створення державних інституцій, в свою чергу, усунули війська Директорії. Питання, на жаль, риторичне: яким в результаті оцих взаємних чвар і поборювань на виході став коефіцієнт корисної дії усіх державотворчих зусиль того періоду української історії?
Двадцять вісім років тому історія дала нам шанс на державність. П’ять років тому ми (багато хто, на жаль, ціною власного життя) відстояли свій шанс на свободу, демократію, людську гідність, приналежність до європейської родини. У непростих реаліях, з численними помилками, в умовах російської агресії та окупації частини території, кожен з нас впродовж цих п’яти років є співтворцем Нової України – України демократичної, відкритої до світу. А що далі? Далі знову риторичне quo vadis: або поступ вперед в напрямку перемоги над агресором і утвердження незалежності, демократії, європейських цінностей (звісно ж не без помилок, бо не помиляється лише той, хто нічого не робить), або альтернатива, сценарій якої напишуть антиукраїнські сили, а втілить некомпетентний у державно-політичних питаннях блазень, що у своєму фільмі вже поділив Україну на 28 частин (!). Доленосний вибір за нами – врахувати застереження історії, вказавши згаданим антиукраїнським сценаріям відоме  ¡No pasarán!, або ж вчергове наступити на історичні граблі. І пам’ятаймо, історія повторюється, коли її забувають.

пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

Ігор Гусаков Про Mini EdCamp Lviv2019

   Mini EdCamp Lviv2019: цікавий досвід нових освітніх підходів, змістовні та креативні майстер-класи від експертів, а також доброзичлива атмосфера між усіма учасниками - освітянами, налаштованими на перезавантаження та демократичні зміни. Щира подяка організаторам за можливість долучитися до фахового обговорення освітніх  пріоритетів та якісну організацію заходу.
    А тут - окремі фотомиті Mini EdCamp:







середа, 10 квітня 2019 р.

Ігор Гусаков "Хоча ми вільні у виборі наших дій, ми не вільні у виборі наслідків наших дій" - меседж курсів підвищення кваліфікації вчителів правознавства та громадянської освіти

З початку 2019 р. у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти  продовжуються курси підвищення кваліфікації  для вчителів правознавства та громадянської освіти. Зокрема, у перший тиждень квітня вже шоста за порядком група вчителів зі Львова та низки районів області   обговорювала тематику розвитку громадянських компетентностей, проблематику громадянської відповідальності та впровадження  її як наскрізної змістової лінії при вивченні суспільствознавчих предметів через дидактичні можливості освіти для демократичного громадянства (ОДГ) і освіти з прав людини (ОПЛ).  Також в рамках відповідних занять обговорювались методичні аспекти формування навичок критичного мислення.
В ході зазначених курсів майстер-тренер міжнародного освітнього проекту DOCCU, викладач ЛОІППО Ігор Гусаков акцентував на сучасних змістових та методичних підходах щодо формування громадянських компетентностей при вивченні правознавства та громадянської освіти у школі. Зокрема, було всебічно проаналізовано  такі важливі складники демократії, як свобода, гідність, толерантність, плюралізм, відкритість та засоби їх усвідомлення через інструментарій шкільної освіти.

У контексті сучасних суспільних реалій однією з важливих та актуальних тем, що обговорювались вчителями, стала категорія громадянської відповідальності, зокрема відповідальності випускника школи, громадянина за свій вибір: життєвий та суспільний.  У цьому контексті одним з ключових меседжів на згаданих курсах стали слова американського освітянина та письменника Стівена Р. Кові: «Хоча ми вільні у виборі наших дій, ми не вільні у виборі наслідків наших дій!»
Під час практичних занять в результаті обміну думками освітян  наголошувалося, що формування громадянських компетентностей сприятиме спроможності і здатності молодої людини до усвідомленого вибору шляхом критичного аналізу різних можливостей та варіантів, активної участі в суспільних процесах, установлення конструктивних відносин з іншими. Також вчителі правознавства і громадянської освіти акцентували на актуальності і важливості розвитку критичного мислення, яке допоможе випускнику ЗНЗ уникнути одновимірних суджень та впливу різноманітних маніпулятивних технологій як в оцінці історичного минулого, так і в сучасних суспільних реаліях.
Загалом в ході занять слухачі знаходили переконливі суспільні та історичні приклади подолання упереджень і стереотипів,  вирішення конфліктів.  Працюючи в групах, вчителі  практично демонстрували вміння досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю на основі принципів толерантності і поваги до гідності іншого.
Освітяни одержали змогу довідатися про змістове та методичне наповнення інтернет-ресурсу «Живемо в демократії» та специфіку використання його можливостей, а також практично виконати низку дидактичних вправ, застосовуючи методичні напрацювання, що представлені на сторінках посібників Ради Європи з ОДГ/ОПЛ за авторством Рольфа Голлоба та ін.
         На курсах домінувала атмосфера плюралізму та поваги до позиції кожного, переважала зорієнтованість  на взаємодію і співпрацю. А такі практичні кроки властиво й спонукають  до утвердження в освіті та суспільстві принципів толерантності і відкритості як підмурівків демократії.
     
          Про курси підвищення кваліфікації вчителів правознавства і громадянської освіти в ЛОІППО також див.: