Ігор Гусаков Уявні світи, що визначають реальність: як знаки формують суспільство і мислення людей: освітня нотатка

  У сучасному світі люди щодня взаємодіють із речами, які не мають матеріальної форми, але суттєво визначають наше життя. Ми користуємося ними, довіряємо їм і будуємо на їх основі складні системи співжиття — часто навіть не замислюючись над їхньою природою. Упродовж розвитку філософії та суспільної думки до цієї проблематики зверталися цілий ряд дослідників, намагаючись пояснити, як саме такі «невидимі» явища впливають на реальність. Зокрема, сучасний історик і футуролог Юваль Ной Харарі пропонує переконливе пояснення цього феномену.

Ідеї Юваль Ной Харарі, викладені у книзі «Sapiens: A Brief History of Humankind» («Людина розумна»), допомагають глибше зрозуміти роль знаків у житті людей. Учений підкреслює: головна сила людства — це здатність вигадувати спільні історії й вірити в них разом. Саме ці історії створюють реальність, у якій ми живемо. Вони не матеріальні, але діють сильніше за багато фізичних речей.

Ця здатність працює як своєрідний «соціальний клей» . Коли багато людей одночасно приймають однакові уявлення, вони починають діяти узгоджено, навіть не знаючи одне одного особисто. Завдяки цьому незнайомці можуть довіряти одне одному, укладати угоди, підкорятися законам і співпрацювати у великих масштабах. Спільні знаки — мова, гроші , символи держави — стають інструментами координації дій. Чим більше людей поділяють одну й ту саму уявну систему, тим потужнішою вона стає і тим сильніше впливає на реальність.

Яскравий приклад, який наводить Харарі, — це історія компанії «Peugeot» («Пежо») . Колись це була справа конкретної сім’ї, але з часом вона перетворилася на корпорацію — «юридичну особу». Сьогодні компанія існує незалежно від своїх засновників: її засновники давно померли, а сама організація продовжує діяти, укладати угоди, виробляти автомобілі. Фактично «Peugeot» — це уявна конструкція, яка живе завдяки законам, документам і довірі людей.

Саме поняття «юридична особа» є чудовим прикладом сили знаків . Це не людина і не предмет, але закон визнає її як суб’єкта прав і обов’язків. Компанія може володіти майном, підписувати контракти, нести відповідальність. Усе це працює лише тому, що суспільство погоджується грати за цими правилами. Тут знак (назва, печатка, підпис) перетворюється на реальну силу.

Подібно функціонують і гроші . Банкнота або цифра на рахунку — це лише символ, але він дає змогу отримати реальні товари і послуги. Якщо завтра люди перестануть довіряти цим символам, економіка просто зупиниться. Так само і з державою: прапор, герб, кордони — це знаки, які уособлюють складну систему домовленостей.

Ідею «уявлених спільнот» розвивав також історик та політолог Бенедикт Андерсон, пояснюючи, що нація існує тому, що люди відчувають свою належність до неї. Він підкреслював, що спільні символи — мова, преса, освіта — створюють відчуття єдності між людьми, які ніколи особисто не зустрічалися. Еміль Дюркгейм (соціолог і етнолог) наголошував, що соціальні норми й символи формують колективну свідомість і виконують регулятивну функцію, утримуючи суспільство від розпаду. Він також вважав, що саме спільні вірування надають сенс соціальному порядку. А автор праць із соціальної філософії Юрген Габермас підкреслював, що взаєморозуміння через мову і знаки є основою суспільства. Він розглядав комунікацію як простір, у якому люди узгоджують значення, досягають згоди й формують спільну соціальну дійсність.

Водночас здатність до уяви робить людину творцем нових реальностей . Ми не лише підтримуємо існуючі знаки, а й постійно створюємо нові: бренди, закони, цифрові світи, соціальні мережі. Наприклад, акаунт у мережі — це теж своєрідна «віртуальна особистість», яка може впливати на інших людей, хоча фізично її не існує. У цифровому середовищі такими ж знаками стали емодзі  та смайлики, які замінюють емоції й інтонації в тексті та формують додатковий рівень змісту повідомлення. Наприклад, один і той самий текст із різними емодзі може сприйматися як жарт, підтримка або іронія. Також «лайки» , реакції та перегляди стали своєрідною мовою оцінювання, яка впливає на популярність і довіру до контенту. Алгоритми соціальних мереж, що підраховують взаємодії, фактично перетворюють ці знаки на економічну й соціальну цінність, визначаючи, що стає видимим для мільйонів користувачів.

Ще один промовистий приклад — глобальні компанії на кшталт Apple Inc.  або McDonald's . Вони існують як система знаків: логотипів, стандартів, репутації та довіри споживачів у всьому світі. Люди купують не просто товар, а значення і досвід, закладені в бренді. Так само шкільний атестат чи диплом — це символ, який відкриває реальні можливості, хоча сам по собі є лише документом.

Отже, знаки — це основа довіри й співпраці. Вони дозволяють людям об’єднуватися у великі системи, діяти узгоджено й досягати спільних цілей. Людство фактично живе у світі створених ним же символів. І саме здатність вірити в них і творити нові відрізняє людину як особистість і як соціальну істоту.

Той, хто розуміє силу знаків, краще орієнтується в тому, як народжується майбутнє.